пятница, 17 октября 2014
09:11

何でもできる. It's just a matter of time.
- На даний момент бюрократію переможено, але, як завжди, тимчасово і це коштувало мені значних сил. Сподіваюсь, наступний раз буде ще не скоро.
- Надворі справжня осінь, з дощем, туманом, темним опалим листям. Там дуже мокро і мені це страшенно подобається.
- Хочу купити дітям (адже Ріцко теж як дитина) нових іграшок. Ріцко отримає пухнасту мітлу для пилу, як я пам`ятаю, батьків Котійко таку дуже любив. А от що знайти для Аліси, вагаюся. Чи то неваляшку, чи грімучу розтяжку на ліжко.
- Як завжди, мене кудись тягне от просто зараз піти, але змушую себе хоч один день посидіти вдома, бо втомлюсь, як вчора, і знов не зварю борщ.
- Чоловікова гра на порозі завершення. Хід гри мені дуже подобається, хоч я й не люблю карткові ігри.
- Але грати, сидячи на підлозі, дуже важко. Треба походити по магазинах, пошукати складного стола. Але не сьогодні. Сьогодні треба примусити себе сидіти вдома.

@темы: повседневное, семейное, Лисо-мамское, рассыпное, перший рік

URL
четверг, 16 октября 2014
07:35

何でもできる. It's just a matter of time.
Сьогодні треба поринути в безодню бюрократії, але коли думаю про це, мене ніби бетонною плитою притискує до землі. Я ненавиджу оформлення документів, будь-яких. А тут треба оформити СНИЛС, два медичних поліси і можливо доведеться якось переоформлювати матеріальну допомогу на дитину. Мені абсолютно начхати на власний медичний поліс, але для Аліси треба зробити в будь-якому разі, а отже й для себе заразом. Але навіть думати про це не хочеться.

@темы: повседневное

URL
понедельник, 13 октября 2014
13:02

何でもできる. It's just a matter of time.
Сьогодні вдруге в житті пофарбувала волосся. Насправді, фарбував чоловік, але це деталі. Тепер я темно-каштанова, настільки темна, що майже чорна. Це... цікаво.

@темы: повседневное

URL
воскресенье, 12 октября 2014
10:29

Потік свідомості

何でもできる. It's just a matter of time.
Перечитую Акуніна, дивлюся "Стрілу" та "Бруклін 9-9", допомагаю чоловікові з його грою. Вона мені починає подобатись, хоч я й не люблю карти. Шукаю складний стіл, щоб можна було нормально грати, бо якщо довго сидіти на підлозі, потім болить спина. Здається, я весь час чимось зайнята, але насправді я поринаю в якесь болото. Добре хоч це болото тепле й затишне. А надворі досі золота осінь, світить яскраве сонце, ще трохи гріє, але зовсім не пече. Я іноді забуваю вдягти куртку, коли йду гуляти. Хочу знайти нове місце для прогулянок, бо цей район я, здається, вже вивчила повністю. Можна було б ходити навіть до батьків, але Аліса їх боїться, тож поки що не буду. Весь час хочеться чогось солодкого, але не можна, бо ж я так ніколи не схудну. Намагаюся займатись щодня, але весь час щось заважає. Аліса вже така самостійна, що аж страшно. Вона вже така велика і так багато вміє. Починаю розуміти, що дитині не треба багато іграшок. От зараз, наприклад, найулюбленіша її іграшка - пакет з памперсами. Я його прибираю від неї (або її від нього), а за хвилину вона знов ним шарудить. Чоловіе почав грати в МЕ, бо задумав нову гру, а я розповіла йому про Кепеш-Якші, і він вирішив, що МЕ-шний антураж якраз підійде.
А головне мені страшенно подобаються ці сонні дні, коли ми ще мружимося від сонця, коли повітря таке прозоре, а листя таке жовте. І мій гарний настрій не псує навіть те, що весь час хочеться спати.

@темы: душевное, повседневное, семейное, Лисо-мамское, рассыпное, перший рік

URL
суббота, 11 октября 2014
16:51

何でもできる. It's just a matter of time.
Здається, Алісу вже офіційно можна назвати повзунком. Виходить в неї ще не дуже і переважно все ще носом по підлозі, але виходить. Вчора вона вже зробила два-три крочки як треба, на колінах. Пузо та попа ще дуже важкі, але в неї вже добре виходить їх піднімати. А в мене все краще виходить вчасно помічати, що дитинку час повернути на ковдру, бо зараз вона кудись влізе)

@темы: Лисо-мамское, перший рік

URL
воскресенье, 05 октября 2014
13:40

何でもできる. It's just a matter of time.
Спокійне життя закінчується) Останні дні Аліса живе на підлозі, а ми тільки й встигаємо перекладати її назад на розстелену ковдру, коли вона з неї зповзає (бо мені ліниво щодня мити підлогу). Вчора мало не заповзла (задом) під своє ліжко, сьогодні спробувала залізти в комод. І це дуже-дуже весело)

@темы: Лисо-мамское, перший рік

URL
пятница, 03 октября 2014
10:05

何でもできる. It's just a matter of time.
В малечі проклюнувся перший зубик (:

@темы: Лисо-мамское, перший рік

URL
четверг, 02 октября 2014
09:43

何でもできる. It's just a matter of time.
Мама чим далі, тим більше мене втомлює. Одна розмова, а скільки повчань.

- Ти Алісі вчора вже теплу шапку вдягала?
- Ні, ще тепло (справді тепло, я в светрі без куртки думала зварюся, на дитину вдягла лише тоненьку шапку, щоб вушка від вітру закрити).
- Та де ж тепло, застудиш дитину!

- А чому ти осінні чоботи купила, тобі ж зимові треба?
- В мене гріндерси є, буду взимку в них ходити.
- Вони ж холодні!
- Та які холодні, я їх на найсильніші морози тримала! (просто торік звичайні зимові чоботи наказали довго жити, тож на цю зиму самі лише гріндерси лишились, вони не надто зручні, але дуже теплі)
- Ну як знаєш... (нібито вона взагалі ті гріндерси колись бачила)

- А ще треба осінню куртку купити, бо твоя якась смішна, змерзнеш.
- Мамо, я позаторік в ній всю зиму проходила.
- Та яку там зиму, не може бути!
- Мамо, хто в ній ходив і краще знає, ти чи я?

А ще мені треба частіше прибирати, бо ж якщо мій чоловік нічого не каже, це не значить, що він усім задоволений (одного разу не витримала, спитала в чоловіка, він мене заспокоїв і тепер я хоча б цим не переймаюся), щодня двічі по дві години гуляти з дитиною (не звачаючи на те, що я не виспалась і натикаюсь на меблі), нам обов`язково треба купити шафу й диван, бо ж гроші є (ну то й що, що є, це ж не значить, що їх одразу треба витратити). А ще вона втомилась працювати, але не хоче звільнятись, бо лише два роки до пенсії. А ще вона за тридцять років не зрозуміла, що її чоловік не розуміє натяків і йому все треба говорити прямо. А ще, а ще... Це лише те, що я можу одразу згадати. І з одного боку вона моя мати і треба з її недоліками миритись, а з іншого мої нерви мені ще потрібні і не хочеться витрачати їх на оце все...

@темы: семейное

URL
среда, 01 октября 2014
18:34

何でもできる. It's just a matter of time.
Еллі має сьогодні чотири місяці, отже час для фоток:







Поряд з Алісою бачимо її улюблену іграшку. Вона вже знов уся обсмоктана, хоч і випрана недавно. Але така вже доля всіх улюблених іграшок)
Сьогодні малечі зробили перше щеплення - нарешті! Дитинка не розгубила гарного настрою, лише раз пискнула, коли кололи. Дорогою додому заснула, а прокинулась вже бадьорою й веселою. Зараз вовтузиться на підлозі й весело верещить. Цей вереск я називаю "Рятуйте наші вуха", бо в дочки дуже добре виходить переходити на ультразвук.
Вчора, знов таки нарешті, отримала дитячі гроші. З цього приводу ми зраділи, поклали до скриньки ще тисячу зелені, а з того, що лишилось, я сьогодні відкусила шматочок та купила собі чоботи. Такі, як я люблю - на майже пласкій підошві, шнуровані, із заклепками. Звісно це не те, про що я мрію, але те, про що я мрію (високі, майже до коліна, шнуровані чоботи), знайти я не можу, тож обходимось тим, що є. Тепер хочу шкіряний браслет, такий чи такий. Хотіла сьогодні зайти в магазин глянути, але пройшла повз і забула про нього. Може замовлю комусь на день народження.

@темы: повседневное, семейное, Лисо-мамское, перший рік

URL
12:48

何でもできる. It's just a matter of time.
Комплекс відмінниці - зло. Сьогодні почали тестувати нову чоловікову гру. І він через мене засмучується. Бо я страшенно ображаюсь, коли програю. Завжди. У що б я не грала, навіть у дурня. Ось чому я завжди віддавала перевагу пасьянсам. Бо в них переможець або я, або ніхто. Я ненавиджу карти з дитинства. Бо грала завжди або зі старшим братом, або з батьком. Жоден з них, звісно, ніколи не мав мети зберегти у мені віру у власні сили. Перемогу видирали в мене з усіх сил, не зважаючи на те, що вони доросліші й більш досвідчені в цьому, ніж я, що мені теж треба затвердитись хоч на якомусь клаптику впевненості.
Треба налаштуватись на те, що я граю не для перемоги, а для віднайдення недоліків гри.
І коли я буду вчити грати в щось Алісу, треба не забувати хоч трохи їй піддаватись. Щоб вона знала, що таке перемога, й отримувала задоволення від самої гри, а не від того, що нарешті змогла обійти мене.

@темы: душевное, семейное

URL
суббота, 27 сентября 2014
08:47

何でもできる. It's just a matter of time.
Вчора, гуляючи з малою, дібралася до однієї з моїх улюблених місцин в цьому районі. Від мого будинку до заводських воріт десь близько кілометра. Але ще не доходячи до прохідної є кілька будівель, де колись розміщувалася адміністрація заводу. Головне слово - колись.Тепер, коли я бачу їх, мені на думку спадає одна бачена колись в інеті картинка: хмарочос, що вже починає руйнуватись, а на його даху буяє рослинність. І надпис: колись тут все буде добре.
Там немає людей. Будівлі перетворились на покинуті руїни. Я там відчуваю себе так, ніби потрапила в світ FallOut. Чи просто в далеке-далеке майбутнє. Лише кілька будинків з вибитими вікнами та цілі джунглі з колись акуратно підстрижених кущів. А ще там дуже тихо. Лише каркання ворон та хрускіт сухих гілок під ногами. Там не чутно звуків міста, хоча зовсім поруч живуть люди. Лише десь далеко, на межі чутності доносяться звуки басів - це в колишньому ДК репетирує рок-гурт. Це місце прекрасне, там дуже чітко видно, як природа зтирає сліди людей. Але воно й жахливе, бо я одразу уявляю наш будинок, до якого йти десять хвилин, і який так само поглинає рослинність.
Колись все тут буде добре.

@темы: душевное, ведьмовское

URL
вторник, 23 сентября 2014
19:55

何でもできる. It's just a matter of time.
Надворі осінь. Восени я завжди наповнююсь новими-старими-невідомими-неймовірно знайомими відчуттями. І щораз буває застигаєш на секунду: це нове, чи торік я відчувала те саме? Чи справді це все вже було, чи це пам`ять із минулих життів? Справді я це пам`ятаю, чи вигадала собі? Я люблю вигадувати. Але щоразу, щороку знаходжу те, що неможливо не впізнати. Як раптом змінюється запах повітря, і в голові спливають слова, які я колись сказала про цю пору: запах сонця. Як в один день стає надто холодно, щоб вийти на вулицю в літній сукні, а на душі так млосно і так солодко, і поринаєш у спогади, але так і не можеш згадати: що? Що саме було зі мною, коли я так себе відчувала? Читала я в той день "Гарі Поттера", заховавшись від світу в чарівну книгу й теплу ковдру? Чи саме тоді я дізналась про присутність Аліси в моєму тілі? Чи це я йшла на перше побачення з майбутнім чоловіком і кожною своєю клітиною відчувала: життя змінюється назавжди з кожним моїм кроком, але не боялась і не було бажання повернути назад? Коли, коли саме з`явилось в мені вперше це млосно-солодке відчуття? Я не знаю відповіді. Але щороку восени воно повертається до мене. Цього року це обійми чоловіка та посмішки дочки. І я впевнена, що це не востаннє. Буде ще багато вереснів, буде ще багато спогадів, які всю решту життя викликатимуть метеликів в животі. Метеликів з розмахом крил, як моя долоня. І це прекрасно.

@темы: душевное, ведьмовское

URL
17:22

何でもできる. It's just a matter of time.
Ріцко має звичку лежати в чоловіка перед монітором. Зазвичай це не просто перед монітором, а на клавіатурі, відштовхуючи клавіатуру, на мишці, стоячи перед монітором та стежачи за курсором, вилизуючись перед монітором, тощо. Варіантів страшенно багато, насправді. Я не втомлююсь казати їй на це, що її господар святий, адже в мене терпіння на це не вистачило б. А щойно чоловік сидить і питає: Де кішка? А вона лежить перед монітором. Просто лежить, нічого не загороджуючи та ніяк не заважаючи. Він так звик до цього, що коли вона не заважає, він навіть не помічає її присутності Оо

@темы: семейное

URL
пятница, 19 сентября 2014
07:06

何でもできる. It's just a matter of time.
В нашому домі завівся рожевий кролик:





Взагалі, хотіла пожалітись на те, як погано спить мала, як від цього погано мені, як весь час хочеться спати... Але це все не те. Адже це моя кохана дівчинка, моя прекрасна дочка, яку я неймовірно сильно люблю. Все пройде. Всі проблеми колись минуть. То нехай в пам`яті залишаться її посмішки, а не сльози. Вона неймовірна. Їй подобається слухати Металіку та вірші Заходера, а Маршак поки що не сподобався. Вона взяла звичку сидячи у когось на колінах вигинатись та закидати голову, щоб подивитись в обличчя знизу вгору. І обов`язково посміхається при цьому. В мене вже така велика маленька дівчинка, а я досі не зрозуміла толком, як так вийшло, що це малятко в мене є.

@темы: душевное, Лисо-мамское, перший рік

URL
суббота, 13 сентября 2014
10:25

何でもできる. It's just a matter of time.
Здається, малятко буде шульгою. Перевертається тільки через лівий бік, дивиться постійно наліво, ще й погрімушки бере тільки лівою рукою. Треба послідкувати, і якщо підтвердиться, згадати в подробицях, як перевчали мене, добряче жахнутися з цього та відчепитись від дитини.

@темы: Лисо-мамское, перший рік

URL
пятница, 12 сентября 2014
20:43

何でもできる. It's just a matter of time.
- Подивилась на курс рубля, порахувала гроші, плюнула та відправила чоловіка в банк. В банку лишилось майже все, що в нас було, але так якось спокійніше. Бакси душу гріють краще, ніж рублі. Раніше треба було це зробити, говорили про це, але чи то забули, чи то забили. Ось так пофігізм б`є по кишені.
- А в мене лізе волосся. Страшенно. П`ю вітаміни, роблю маски, але поки що ефекту нуль. Я, квартира й мала всі в моєму волоссі. Це бісить. Але що б його з цим зробити не уявляю.
- Мала тим часом росте, вивчає нові скіли та останні кілька днів влаштовує істерики, коли після купання її вдягаємо. Знову ж таки, не уявляю що воно таке, та що з ним робити.
- Чоловік майже закінчив нову гру. Треба буде його підштовхнути до того, щоб відновив минулу. В роздрукованому вигляді маємо карти й поле, їх же маємо в картинках, а всі решта файлів були тільки на його диску, який відійшов до кращого комп`ютерного світу.

@темы: повседневное, семейное, Лисо-мамское, рассыпное, перший рік

URL
суббота, 06 сентября 2014
10:25

何でもできる. It's just a matter of time.
Несподівано для самої себе повернулася до бісероплетіння. Просто раптом вирішила - а чом би мені не почати плести на продаж? Адже плету непогано, плести люблю, але сама не ношу. Тож вчора вже вигадала три прикраси, сьогодні почала першу. Треба докупити бісеру і визначитись з візерунком на двох прикрасах. Головне не кинути, адже задум гарний.

@темы: рукодельное

URL
четверг, 04 сентября 2014
20:18

Розсип

何でもできる. It's just a matter of time.
- Дочка за один день навчилась перевертатись на живіт і трохи повзти. Вона крута.
- Я записалась на якийсь психологічний тренінг. Не знаю, що з цього вийде, але сподіваюсь на краще.
- Осінь нам показалася, але толком так і не почалась. Дуріємо від спеки й намагаємось зайвий раз з дому не виходити.
- Я тимчасово без планшету, щось із зарядкою.
- Вирішила купити новий телефон на дві сімки, адже російську сімку батьки мені все таки купили, та й цей телефон почав швидко розряджатись.
- Перебрала сьогодні бісер, знайшла кілька схем, які хочу спробувати. Лишилось підібрати колір і знайти час.

@темы: душевное, повседневное, Лисо-мамское, перший рік, рукодельное

URL
среда, 03 сентября 2014
10:23

Трохи Щокастика вам

何でもできる. It's just a matter of time.






@темы: Лисо-мамское, перший рік

URL
воскресенье, 31 августа 2014
16:31

何でもできる. It's just a matter of time.
4 жовтня в Керчі виставка собак. Треба примудритися не забути.

@темы: повседневное

URL