І колись ми самі обов`язково туди сходимо.
пятница, 21 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Люди-кияни, знайшла прекрасне і не можу не поділитись. Якщо вам нема чим зайнятись у вихідні, почитайте оце. Якщо це бодай трохи схоже на ігри мого улюбленого жанру, це дуже-дуже круто.
І колись ми самі обов`язково туди сходимо.
І колись ми самі обов`язково туди сходимо.
четверг, 20 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Згадала от що. Колись давно я близько місяця ходила у щось схоже на школу моделей. Там нас вчили не тільки модельної ходи (якось це красиво називалось, не пам`ятаю), але й акторського майстерства. Перший урок почався з того, що ми мусили зав`язати очі шарфом та танцювати. Потім викладач хвалила мене найбільше. Але я розуміла, що змогла гарно танцювати лише тому, що не порівнювала себе з іншими.
Це я до чого. В мене дуже - дужедужедуже - низька самооцінка. Три роки тому я забороняла чоловікові дивитись, як я роблю вправи. Зараз я соромлюся, але танцюю в його присутності (для схуднення, звісно ж). Гадаю, це прорив.
Це я до чого. В мене дуже - дужедужедуже - низька самооцінка. Три роки тому я забороняла чоловікові дивитись, як я роблю вправи. Зараз я соромлюся, але танцюю в його присутності (для схуднення, звісно ж). Гадаю, це прорив.
何でもできる. It's just a matter of time.
В малечі щодня є щось нове. Десь з тиждень тому вона почала ставати на карачки та розгойдуватись вперед-назад, а потім глибоко пірнати носом вперед (добре хоч жодного разу не стукнулась носом об підлогу). Потім почала вчитись сідати - витягувала одну ногу вбік, а попу мостила на другу, підтримуючись руками. Вчора сіла в ванночці, тримаючись рукою за бортик, та азартно ловила гумових рибок. Точніше, одну рибку з набору, воно й не дивно, я б на її місці теж ловила рибу-клоуна, вона найкрасивіша. А я їй іншою рибкою пускала бульбашки в воді та бризкала на неї - ці рибки плюються. Вперше ми її не просто мили, а вона гралася в цей час. Сьогодні побачила, як дитина майже сидить на боці, підпершись однією рукою. Іграшки вже не тільки тягне до рота, а інколи кидає та стукає одна об одну. Дуже цікаво спостерігати, як вона кидає щось вперед та повзе слідом, потім хапає і знов кидає. А ще вона тепер має власного стільця, бо мамина доця не хоче відпускати мене на кухню, коли вона лишається в кімнаті. Тож вчора чоловік їздив за дитячим стільцем. Нічого особливого, але на мій погляд, досить функціональна штука. Принаймні, я сьогодні змогла помити листи з духовки, поки маля гралося іграшками, що лежали на пристібному столику. І тут ще одна новина - вперше Аліса висказала своє незадоволення не криком, а інтонацією, коли іграшка виявилась надто далеко.
А я проводжу над дитиною експерименти, як зробити так, щоб вона нормально спала. Сьогодні вперше за три місяці я відносно нормально виспалась. Є в цьому єдине але - спати довелось разом з нею, а після цього в мене заклякає все тіло і починає боліти спина. Але ми хоча б спали, вже непогано.
Тим часом ми з чоловіком дуже багато розмовляємо про власне дитинство. В нас спільна мета - не повторити помилок наших батьків. В таких розмовах нам відкриваються першопричини власних звичок, яким ми не можемо дати раду. Наприклад, чоловік постійно запізнюється, бо в дитинстві його примушували ходити туди, куди він не хотів, і він постійно відтягував момент виходу з дому. Тож Алісу ми не примушуватимемо ходити в якісь секції, якщо вона сама не захоче. А я звикла швидко їсти, бо батьки забороняли їсти перед телевізором чи повечеряти пізніше, а якраз під час вечері по телевізору йшла "Сейлор Мун". Тож з того моменту, як дитина навчиться сама розігрівати собі їжу, вона зможе поїсти тоді, коли захоче їсти, а не тоді, коли нам чомусь заманилося її погодувати. Нам ще багато чого треба зрозуміти, але гадаю, ми на правильному шляху.
upd Щойно написала, що Аліса майже сидить, як вона справді сіла. Поки що поганенько, але це точно воно.
А я проводжу над дитиною експерименти, як зробити так, щоб вона нормально спала. Сьогодні вперше за три місяці я відносно нормально виспалась. Є в цьому єдине але - спати довелось разом з нею, а після цього в мене заклякає все тіло і починає боліти спина. Але ми хоча б спали, вже непогано.
Тим часом ми з чоловіком дуже багато розмовляємо про власне дитинство. В нас спільна мета - не повторити помилок наших батьків. В таких розмовах нам відкриваються першопричини власних звичок, яким ми не можемо дати раду. Наприклад, чоловік постійно запізнюється, бо в дитинстві його примушували ходити туди, куди він не хотів, і він постійно відтягував момент виходу з дому. Тож Алісу ми не примушуватимемо ходити в якісь секції, якщо вона сама не захоче. А я звикла швидко їсти, бо батьки забороняли їсти перед телевізором чи повечеряти пізніше, а якраз під час вечері по телевізору йшла "Сейлор Мун". Тож з того моменту, як дитина навчиться сама розігрівати собі їжу, вона зможе поїсти тоді, коли захоче їсти, а не тоді, коли нам чомусь заманилося її погодувати. Нам ще багато чого треба зрозуміти, але гадаю, ми на правильному шляху.
upd Щойно написала, що Аліса майже сидить, як вона справді сіла. Поки що поганенько, але це точно воно.
воскресенье, 16 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Мушу зазначити, що екранізація "Sword Art Online" - єдина в своєму роді, яку краще дивитись, аніж читати. Хоч і знала весь сюжет завчасно, але дуже часто заледве стримувала (а в передостанній серії вже не стримувала) сльози, настільки красиво й драматично намальовано, настільки чудово підходить саундтрек. Я, звісно, як завжди, дивлюся все тоді, коли всі вже подивились, але тим не менш, дуже раджу.
понедельник, 10 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
- Я на кабачкове пюре навіть дивитись не можу, про нюхати навіть не кажу, а дитина лопає та посміхається. Дивина та й годі;
- В маляти майже закрився родничок, скоро я зможу спокійно дивитись на її череп, і мені не здаватиметься, що зараз звідти вилізе Чужий;
- Треба зробити собі планувальник, в якому відмічати все, що треба зробити. Коли знайду альбом, зроблю гарний, а поки треба глянути, чи є в мене хоч якийсь зошит;
- А все тому, що з пам`ятю в мене стало зовсім погано. Може хоч так не забуватиму поливати квіти;
- Мій батько подарував малечі якусь абсолютно жахливу погрімушку, коли Аліса добирається з нею до комоду і починає її об нього стукати, ми не витримуємо, та забираємо, бо цього жодні вуха не витримають;
- У брата завтра, а в чоловіка післязавтра день народження. Подарунки куплено, завтра піду за продуктами на обіцяну піццу та тортик (звісно ж, якщо молочні ряди знов не будуть пусті, бо тортик має бути з сиру, і сиру не домашнього, а магазинного);
- Ми з чоловіком раптом захотіли бассета. В грі, про яку я вчора писала, є бассет-хаунд і він такий класний, що мені теж такого захотілося. Все ж таки ретрівера не можна тримати в квартирі, а от бассета якраз. От тільки треба буде дочекатись, коли дитина (а за нею й друга потенційна дитина) виросте трохи.
- В маляти майже закрився родничок, скоро я зможу спокійно дивитись на її череп, і мені не здаватиметься, що зараз звідти вилізе Чужий;
- Треба зробити собі планувальник, в якому відмічати все, що треба зробити. Коли знайду альбом, зроблю гарний, а поки треба глянути, чи є в мене хоч якийсь зошит;
- А все тому, що з пам`ятю в мене стало зовсім погано. Може хоч так не забуватиму поливати квіти;
- Мій батько подарував малечі якусь абсолютно жахливу погрімушку, коли Аліса добирається з нею до комоду і починає її об нього стукати, ми не витримуємо, та забираємо, бо цього жодні вуха не витримають;
- У брата завтра, а в чоловіка післязавтра день народження. Подарунки куплено, завтра піду за продуктами на обіцяну піццу та тортик (звісно ж, якщо молочні ряди знов не будуть пусті, бо тортик має бути з сиру, і сиру не домашнього, а магазинного);
- Ми з чоловіком раптом захотіли бассета. В грі, про яку я вчора писала, є бассет-хаунд і він такий класний, що мені теж такого захотілося. Все ж таки ретрівера не можна тримати в квартирі, а от бассета якраз. От тільки треба буде дочекатись, коли дитина (а за нею й друга потенційна дитина) виросте трохи.
воскресенье, 09 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Після чотирьох років знайомства (три дні тому якраз була четверта річниця) я нарешті зрозуміла, що для щасливого подружнього життя просто необхідно робити одну річ: перекладати свої прохання з жіночої мови на людську. Тоді і він розуміє, чого хоче жінка, і вона не ображається, бо він чогось не зробив. Тобто, теоретично я розуміла це вже давно, але от нещодавно почала практикувати. Приводів для образ та дратування одразу стало менше.
何でもできる. It's just a matter of time.
Знайшла неймовірно прекрасну гру, яку сподобається всім, хто любить детективи - Sherlock Holmes - Crimes and Punishments. Ти справді вживаєшся в роль Холмса, гравець сам є детективом, сам приймає рішення і сам вирішує, кого звинувачувати, а кого милувати. Граю весь ранок, вже пройшла одне розслідування і не можу зупинитись. Це при тому, що я не надто люблю Холмса, а в Конан Дойля більше любила фантастичні твори. Окрім прекрасної задумки, маємо чудову графіку, чудову озвучку, чудовий гумор, чудове все! Ця гра ідеальна.
upd Забула зазначити: гру присвячено пам`яті Небесної Сотні.
upd Забула зазначити: гру присвячено пам`яті Небесної Сотні.
пятница, 07 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Тільки ГВ до шести місяців? Якби ж то! Малятко наїлося кукурудзяної каші з яблучним пюре (по одинці їсти не стала ні те, ні те, і я її розумію, а разом чомусь пішло якщо не з задоволенням, то принаймні з цікавістю), заполірувало бананом в ніблері і лише потім втопило все це в молоці. І то не факт, що не прокидатиметься щогодини голодна.
Звісно це все не за один раз, але тим не менш наводить на різні думки...
Звісно це все не за один раз, але тим не менш наводить на різні думки...
何でもできる. It's just a matter of time.
А Лиса між тим за місяць майже не виросла: +100г та 1 см. І це мене непокоїть. Виходить, я була цілком права і молоко для неї вже недостатньо поживне, бо цей шилопоп постійно рухається, став дуже цілеспрямовано та прудко повзати (вже два тижні йде війна за мої капці, я поки що виграю, але це ненадовго) та вчиться вставати.
Людина майже прямостояча - майже стояча та майже прямо
Почала гуляти з коляскою, обом сподобалось. Якби ще ми жили на першому поверсі, було б взагалі ідеально) Ну а так ще трохи підкачаю руки.
Людина майже прямостояча - майже стояча та майже прямо
Почала гуляти з коляскою, обом сподобалось. Якби ще ми жили на першому поверсі, було б взагалі ідеально) Ну а так ще трохи підкачаю руки.
четверг, 06 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
До мене нарешті дійшло, що я дівчинка, і тепер я щодня обтираю обличчя льодом та мащуся різними кремами (о боги, їх у мене п`ять!), роблю вправи, приблизно схожі на танець живота. А ще купила сьогодні свій перший тональний крем, свою першу пудру та свій перший набір пензликів. Відчуття дивне. Але мені, здається, подобається. А ще мені подобається, як я виглядаю з макіяжем, бо я навчилась робити щось приблизно схоже на смокі. Не чорне, а коричневе, та не дуже яскраве. Але мені личить. Дуже підкреслює очі та візуально збільшує їх. А ще знайшла сьогодні на своєму обличчі вилиці, їх дуже видно, і це класно. Кілька днів тому ми з чоловіком остаточно дійшли висновку, що їсти треба менше. Бо мені треба худнути, а йому треба лікувати гастрит. З продуктів, що ми їмо, вилучити щось ніяк не вийде, тож вирішили робити ставку на кількість. Тепер гарнір кладеться на пласкі тарілки, щоб менше влізло. А вечеряємо не супом, а салатом та маленьким горнятком каші. І не знаю точно, чи справа у самонавіюванні, чи воно справді так, але мені дедалі більше подобається власне відображення в дзеркалі. А ще мені сподобався новий колір волосся, тож принаймні на якийсь час я залишуся темно-каштановою. Колір не сильно темніший від мого темно-русявого, але фарба знищує рудий відблиск, і волосся в мене тепер нарешті не різнокольорове.
понедельник, 03 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Чергова нотація від мами і чоловікові поставлено ультиматум: за рік ми вже маємо жити не тут. Хочу поїхати звідси, змінити номер телефону і ніколи не повертатись. Скайп раз на тиждень - максимум. Не можу більше. В мами неймовірний талант заводити мене з півоберту, а я не вмію огризатись у відповідь. Я ще ніколи не мріяла про Київ так сильно, як зараз.
воскресенье, 02 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Мені інколи хочеться кудись втекти тільки щоб ніколи більше не спілкуватись з мамою.
Вхідні дані:
У мене не було власного комп`ютера. Вдома був братів, а в мене чи в мами не було власного. Коли ми познайомились з моїм майбутнім чоловіком, мені якраз треба було за тиждень написати курсову, а брат якраз перебрався в інший будинок. З компом, звісно. Тож мій коханий зробив широкий жест і віддав мені у тимчасове користування одну зі своїх машин (в нього було два й ноутбук). А після того, як я переїхала, не став забирати назад, залишивши його моїй мамі. Такий собі акт доброї волі.
Власне, історія:
Кілька днів тому з тим компом щось стало коїтись дивне. Мама попросила подивитись мого брата, а в нього лише одні ліки: перевстановити систему. І мама дзвонить мені. Ні, не для того, щоб спитати, власне, господаря, чи можна це робити. А для того, щоб попросити диск з Віндоуз. А на моє питання, чи пам`ятає вона, що комп`ютер взагалі-то не її, ще й образилась.
Ні, ну як так? Це чуже, як ти можеш спокійно цим розпоряджатись? Купи собі комп та встановлюй-перевстановлюй що хочеш хоч щодня. Але на своєму. Так, чоловік зрештою сказав щоб брат таки перевстановив систему, але я це передавати мамі не буду. Самі поїдемо завтра і він сам подивиться, що там і як. Та в мене в голові не вкладається, як можна робити щось з чужою машиною, навіть не спитавши дозволу. Коли в мене ще не було власного компа, а я сиділа за чоловіковим ноутом, я не видалила жодної програми, жодної закладки, взагалі нічого. Бо знала, що це не моє. А тут... Я просто не розумію. Якби він був мій, і якби я була сміливіша, я б просто забрала його та й усе.
Вхідні дані:
У мене не було власного комп`ютера. Вдома був братів, а в мене чи в мами не було власного. Коли ми познайомились з моїм майбутнім чоловіком, мені якраз треба було за тиждень написати курсову, а брат якраз перебрався в інший будинок. З компом, звісно. Тож мій коханий зробив широкий жест і віддав мені у тимчасове користування одну зі своїх машин (в нього було два й ноутбук). А після того, як я переїхала, не став забирати назад, залишивши його моїй мамі. Такий собі акт доброї волі.
Власне, історія:
Кілька днів тому з тим компом щось стало коїтись дивне. Мама попросила подивитись мого брата, а в нього лише одні ліки: перевстановити систему. І мама дзвонить мені. Ні, не для того, щоб спитати, власне, господаря, чи можна це робити. А для того, щоб попросити диск з Віндоуз. А на моє питання, чи пам`ятає вона, що комп`ютер взагалі-то не її, ще й образилась.
Ні, ну як так? Це чуже, як ти можеш спокійно цим розпоряджатись? Купи собі комп та встановлюй-перевстановлюй що хочеш хоч щодня. Але на своєму. Так, чоловік зрештою сказав щоб брат таки перевстановив систему, але я це передавати мамі не буду. Самі поїдемо завтра і він сам подивиться, що там і як. Та в мене в голові не вкладається, як можна робити щось з чужою машиною, навіть не спитавши дозволу. Коли в мене ще не було власного компа, а я сиділа за чоловіковим ноутом, я не видалила жодної програми, жодної закладки, взагалі нічого. Бо знала, що це не моє. А тут... Я просто не розумію. Якби він був мій, і якби я була сміливіша, я б просто забрала його та й усе.
суббота, 01 ноября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
І в мене досі був би прекрасний настрій, якби не піднялась температура. Все падає з рук. А чоловік сходив в аптеку лише після другого нагадування.
何でもできる. It's just a matter of time.
Вся квартира пропахла гарбузовим духом) Чоловік зробив нашого першого Джека, а на обід в нас сьогодні гарбузовий тортик. Але ж як воно пахне! Джек вийшов маленький, але прикольний. Треба знайти якийсь фільм і буде в нас сьогодні Хеллоуін із запізненням) Збирались все це робити вчора, але не було настрою, бо обидва погано почувались. А сьогодні зранку в мене гарний настрій, бо квартира пропахла гарбузовим духом)
вторник, 28 октября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
В мене дивні відносини з книжками.
Брат навчив мене читати, коли мені було три. В шість я пішла записатись до сільської бібліотеки. Ніколи не забуду, як бібліотекарка спитала мене й мого друга, який пішов зі мною, з якого ми класу, а ми сказали, що з підготовчого. "Першого?" - перепитала вона, а ми відповіли, що до першого тільки підемо восени.
З того часу я не могла не читати. Я, мабуть, єдина, хто справді читав те, що задавали на літо. Я з дев`яти років почала читати детективи і з того часу це мій улюблений жанр. Вже шістнадцять років на питання, хто мій улюблений автор, я без вагань відповідаю - Агата Крісті. Потім до неї ще додався Стівен Кінг.
Тепер я читаю менше. Але старі звички в мене залишились незмінними. Я з дитинства не просто читач, я книжковий наркоман. Я поринаю в книгу повністю, й не виринаю аж поки не дочитаю до останньої сторінки. Я не вмію вчасно зупинитись і часто засиджуюсь з книжкою до пізньої ночі. І якщо книга мені справді подобається, я потім довго не можу оговтатись. Я живу цією книгою, я живу в цій книзі. В мене паморочиться голова, а мозок не може зрозуміти, чому він бачить перед очима не те, що уявляє собі всередині. А ще книжковий сюжет мені сниться. Сьогодні вночі я довго не могла зрозуміти, де я: в себе вдома, чи в Вінтерфеллі.
Так, я почала читати "Гру престолів". І це неймовірно сильний наркотик.
Брат навчив мене читати, коли мені було три. В шість я пішла записатись до сільської бібліотеки. Ніколи не забуду, як бібліотекарка спитала мене й мого друга, який пішов зі мною, з якого ми класу, а ми сказали, що з підготовчого. "Першого?" - перепитала вона, а ми відповіли, що до першого тільки підемо восени.
З того часу я не могла не читати. Я, мабуть, єдина, хто справді читав те, що задавали на літо. Я з дев`яти років почала читати детективи і з того часу це мій улюблений жанр. Вже шістнадцять років на питання, хто мій улюблений автор, я без вагань відповідаю - Агата Крісті. Потім до неї ще додався Стівен Кінг.
Тепер я читаю менше. Але старі звички в мене залишились незмінними. Я з дитинства не просто читач, я книжковий наркоман. Я поринаю в книгу повністю, й не виринаю аж поки не дочитаю до останньої сторінки. Я не вмію вчасно зупинитись і часто засиджуюсь з книжкою до пізньої ночі. І якщо книга мені справді подобається, я потім довго не можу оговтатись. Я живу цією книгою, я живу в цій книзі. В мене паморочиться голова, а мозок не може зрозуміти, чому він бачить перед очима не те, що уявляє собі всередині. А ще книжковий сюжет мені сниться. Сьогодні вночі я довго не могла зрозуміти, де я: в себе вдома, чи в Вінтерфеллі.
Так, я почала читати "Гру престолів". І це неймовірно сильний наркотик.
суббота, 25 октября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Прикольна штука ніблер - воно тобі і їжа, й іграшка.
何でもできる. It's just a matter of time.
25.10.2014 в 09:48
Пишет Какой-то чувак:№3552 Портрет для Эрин Барнс
Эрин Барнс ✓
1. Характеристика по записям
Писал по той части дневника, которая на русском языке.
Вы дружелюбный и доброжелательный человек. Из тех, кто не начнет конфликт первым, но защищаться будет изо всех сил, если вдруг кому-то вздумается посягнуть на ваше. Вы любите покой и умиротворение, но не любите бездействие. У вас бывают приступы лени, но вы стараетесь бороться с ними, вам стыдно, если не можете заставить себя сделать что-то необходимое, и порой это выливается в приступы трудоголизма: вы можете "загнать" себя до полного изнеможения. При этом вы энергичный человек, предпочитающий действовать, нежели разглагольствовать. читать дальше?
URL записиЭрин Барнс ✓
1. Характеристика по записям
Писал по той части дневника, которая на русском языке.
Вы дружелюбный и доброжелательный человек. Из тех, кто не начнет конфликт первым, но защищаться будет изо всех сил, если вдруг кому-то вздумается посягнуть на ваше. Вы любите покой и умиротворение, но не любите бездействие. У вас бывают приступы лени, но вы стараетесь бороться с ними, вам стыдно, если не можете заставить себя сделать что-то необходимое, и порой это выливается в приступы трудоголизма: вы можете "загнать" себя до полного изнеможения. При этом вы энергичный человек, предпочитающий действовать, нежели разглагольствовать. читать дальше?
Єдине, що не так в цьому портреті, це те, що він написаний про мене-віртуальну. Я-реальна поки що не зовсім така. Не така відверта, не така сильна. Але це попереду. Це вже є в мені, треба лише вивільнити його назовні. І колись я зможу це зробити.
среда, 22 октября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Сьогодні маємо дві новини. По-перше, Аліса знайшла в себе ноги й була дуже здивована їх наявністю. Тепер можна її посадити, показати їй ноги, і вона буде хвилин десять їх розглядати й мацати. З дуже зусередженим виразом обличчя. Головне не реготати надто голосно, бо дитинка лякається.
По-друге, в нас з`явилось щось схоже на прикорм. Малятко так зацікавилось моєю кашею, що я вирішила провести експеримент й зробила ложку каші їй. Дала б свою, але я люблю кашу дуже густу, дуже солодку й дуже масляну) В результаті пара чайних ложок каші опинилась таки в Алісиному шлунку. Поки що її, здається, більше цікавить сама ложка ніж те, що в ній. Рефлекс виштовхування майже не проявляється, маля спочатку нічого не зрозуміло, але коли я додала в кашу трохи свого молока, все стало набагато краще. Продовжуємо.
По-друге, в нас з`явилось щось схоже на прикорм. Малятко так зацікавилось моєю кашею, що я вирішила провести експеримент й зробила ложку каші їй. Дала б свою, але я люблю кашу дуже густу, дуже солодку й дуже масляну) В результаті пара чайних ложок каші опинилась таки в Алісиному шлунку. Поки що її, здається, більше цікавить сама ложка ніж те, що в ній. Рефлекс виштовхування майже не проявляється, маля спочатку нічого не зрозуміло, але коли я додала в кашу трохи свого молока, все стало набагато краще. Продовжуємо.
воскресенье, 19 октября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Я вчора відкрила для себе ранобе "Sword Art Online". І воно божественно прекрасне! Читала весь день майже не відволікаючись, прочитала три томи на одному диханні і заледве змогла зупинитись! Звісно, я як завжди гальмую і це аніме подивились вже всі, хто міг. Але якщо це когось зацікавить, автор ранобе - Кавахара Рекі - просто монстр і в нього дуже багато творів. Одна серія "SOA" має 15 томів з яких екранізовано лише два.
Отже, я поділилась прекрасним і можу зі спокійним сумлінням читати далі)
Отже, я поділилась прекрасним і можу зі спокійним сумлінням читати далі)
суббота, 18 октября 2014
何でもできる. It's just a matter of time.
Я маю в своєму обраному щоденник, не скажу, який саме, який завжди читаю, щоб отримати приклад того, як не треба. Не треба поводитись, не треба відноситись до життя, не треба ще щось... Колись давно, коли я ще була наївна й хотіла, щоб всі були щасливі, я б полізла з порадами. Зараз - не лізу, бо звикла до того, що мої поради насправді нікому не потрібні. Я просто читаю й радію з того, що в моєму житті все не так. Що я інакша і інакше відношусь до якихось речей. Що хоч мені й треба витравлювати з себе перфекціонізм, але в мене він не в термінальній стадії. Але щоразу зупиняю себе, щоб не полізти з порадами. Бо якщо людині потрібна моя думка, вона мене спитає. А якщо не питає, я лише витрачу власні сили на нікому не потрібні намагання "причинити комусь добро". Не хочу витрачати сили даремно. В кожного є своя голова на плечах. А в мене є приклад того, як не треба.
P.S. Я не кажу, що те, як живе ця людина, неправильно взагалі, я кажу, що це неправильно для мене. Може, хтось хоче жити саме так. Але не я.
P.S. Я не кажу, що те, як живе ця людина, неправильно взагалі, я кажу, що це неправильно для мене. Може, хтось хоче жити саме так. Але не я.