16:32

何でもできる. It's just a matter of time.
Я знайшла спосіб годувати дитину кабачком. Як тільки не готувала - плюється, навіть, якщо бере з моєї тарілки. Виявляється, кабачкові оладки їй дуже подобаються. І здається, я приготувала вечерю не собі, а їй)

@темы: Лисо-мамское, другий рік

06:11

何でもできる. It's just a matter of time.
Дочка розбудила нас годину тому. Вона вже знов спить, а я прокинулась остаточно. Так нечесно.

@темы: повседневное, Лисо-мамское, другий рік

12:28

何でもできる. It's just a matter of time.
Я знов хворію, Аліса вчиться їсти самостійно, вдома посілилась лінь і пустила коріння, в дитини набряклі червоні ясна, я ображена на весь світ, бо в мене навіть толком не виходить щось приготувати. Загалом це всі новини на цей час.

@темы: повседневное, Лисо-мамское, рассыпное, другий рік

09:15

何でもできる. It's just a matter of time.
А у нас зникли двірники. Я нещодавно намагалася згадати, коли востаннє бачила двірника, і не змогла. Раніше точно пам`ятаю, щодня вранці бачила одного-двох, вдень бувало залишали інструменти. І у дворі було чисто.
Цього літа в нас часто дощить. Злива на 5 хвилин, але води, як за цілий день. Як результат з під`їзда неможливо вийти. Там з рідкого бруду, який потроху підсихає, можна вже поле пахати та жито сіяти. Товстий шар землі, яка натекла з газонів, забила канавку, у яку мала б стікати. І нікого це не хвилює, і ніхто це не прибирає. Раніше бачила двірників, які лопатами такий бруд згрібали, через день після дощу вже й сліду не було. А зараз, мабуть, нема кому. Дивно це все.

@темы: повседневное

10:55

何でもできる. It's just a matter of time.
Я не понимаю, какого черта мама от меня хочет. Каждый разговор заканчивается тем, что я чувствую, как меня, пардон, хорошенько выебали в мозг. В этот раз я должна:
а) чаще гулять с ребенком (а с шуша, если ребенок гулять не любит и на улице всего боится?);
б) заставлять гулять мужа (да, именно заставлять, а то "что это он все время за компьютером?" (с) Блджад, да он программист, он за компьютером работает!);
в) заставлять мужа больше общаться с отцом, а то отец обижается (ага, она просто последствий общения не видела, они ссорятся за 5 минут);
г) еще что-то, я уже не запомнила.
Вот мать же вашу, мне 26 лет, мужу 34, мы сами разберемся, оставьте нас в покое! И никуда подталкивать мужа я не буду, ничего заставлять не буду, зачем? Мама вон доподталкивалась. У папы нет никакого хобби, у него даже книг своих дома нет. И нахуй так жить?

Простите, мне просто надо было выговориться.

@темы: гневное, семейное

13:38

何でもできる. It's just a matter of time.
А це - той самий Турнір Ровени, але два роки тому.

Тихим осенним вечером (вернее, уже почти совсем ночью) Эрин шла по темным коридорам, освещая свою дорогу слабеньким Люмосом. Слабеньким – потому что глаза устали, и смотреть на яркий свет было больно. А еще башня так выглядела еще иллюзорнее, страннее, загадочнее и волшебнее. Редкие факелы на стенах, старинные картины и тихие всхлипывания лишь добавляли ей очарования…
Стоп. Всхлипывания? На привидение не похоже, Миртл так далеко не залетает, да и ревет не в пример громче и протяжнее, а за остальными такого вроде не водилось. Значит человек. Значит, пора заворачиваться в плащ немыслимой расцветки и выкрикивать странные лозунги, типа: «Профессор спешит на помощь!». Впрочем, можно и без плаща.
читать дальше

@темы: когтевранистое, сочинительское

13:24

何でもできる. It's just a matter of time.
Забула викласти, коли написала. Це ще в інкарнації Ерін Барнс писалося на Турнір Ровени.

Сознание возвращалось медленно. Эрин словно блуждала в молочном тумане обрывков мыслей и остатков сна. Казалось, это было утро из тех, когда можно подольше понежиться в кровати, завернувшись в теплое одеяло, наслаждаясь тем, как постепенно и не торопясь начинается новый день.
Вдруг прямо над ухом закаркал ворон. Девушка резко проснулась, открыла глаза и тут же закрыла их. Видимо со сна зрение еще не пришло в порядок, все выглядело совершенно иначе, чем обычно.
- Коготь, что случилось? – сказала она ворону.
Вернее, попыталась сказать.
Вместо слов из ее рта вырвалось хриплое и какое-то неуверенное… мяуканье!
читать дальше

@темы: когтевранистое, сочинительское

08:18

何でもできる. It's just a matter of time.
Розсип за останні кілька днів:
- Повернулась до спортзалу. Тепер оминаю важкі тренажери, майже все тренування проводжу на доріжці та еліпсі. Страшенно важко, але я впевнена у своїх силах;
- Перестала їсти хліб. Ну майже перестала, бо дочка, коли його їсть, завжди намагається нагодувати мене. Сьогодні п`ятий день;
- Без хліба постійно голодна. Жахливе відчуття, коли щойно поїв, але лишився так само голодний, як був. Сподіваюсь, скоро звикну, бо через це дуже нервова;
- Дочка влаштувала нам кілька днів постійних істерик та ниття. Не знаю, як ми це пережили, але сьогодні, здається, вже краще;
- Оскільки доньчині істерики наклалися на постійний голод, уявіть, як я почувалася весь цей тиждень;
- Тим часом дочка розвивається, стає сильніша і розумніша. Але все ще не говорить. Мене це починає непокоїти;
- В Хогвартсі, як не дивно, займаюся в основному набиранням баллів, і, як не дивно, досить успішно;
- Тим не менш, вже є ціла купа справ і проектів, у яких я нібито беру участь, поки що не дуже активно, але все ще попереду.

@темы: фигуристое, повседневное, когтевранистое, Лисо-мамское, рассыпное, другий рік

13:10

何でもできる. It's just a matter of time.
Вольовим рішенням зняла з дитини памперс. Як не дивно, поки що довелося витерти лише одну калюжу за три години. Здається, без памперса вона може терпіти довше, ніж у ньому. Подивимось, що буде далі.

@темы: Лисо-мамское, другий рік

10:42

何でもできる. It's just a matter of time.
Привіт, я Ерін Барнс. колись була. Новий нік - це моя спроба поєднати в одному імені дві мої віртуальні інкарнації. Назва щоденника - спроба поєднати в собі дві важливі частини мого життя. Давно пора було це зробити. Інколи зміни необхідні.

@темы: виртуальное

18:55

何でもできる. It's just a matter of time.
Більше року не робила нічого у фотошопі, але навички не втратила. Це радує. Дуже-дуже.
А ще я зробила сайт у гуглі. раніше нічого не розуміла там, а тут навіть напильником нічого правити не довелося. Завтра знов буде багато фотошопу. Я скучила за цим.

@темы: когтевранистое

13:35

何でもできる. It's just a matter of time.
Дочка відмовляється від нормальної дитячої їжі та краде в мене з тарілки макарони і шматочки сосисок. Здається, щось пішло не так.

@темы: Лисо-мамское, другий рік

11:04

何でもできる. It's just a matter of time.
Розібравши все на столі, я вирішила навести порядок і у компі. Як завжди, накачала купу фільмів та серіалів і забула про них. Сиджу тепер, пишу на диски. І писатиму щонайменше півдня. І ще б не забути заповнити таблицю зі списком дисків. Мені якраз не було чим зайнятись.

@темы: виртуальное

13:07

何でもできる. It's just a matter of time.
Когтевранці - це дуже корисні знайомства. От наприклад, хто б іще порадив мені купу цікавих книжок?
За вчорашній вечір встигла прочитати "Учень відьмака", сьогодні почала другу книгу серії. А серія доооовга (:

@темы: когтевранистое, читацьке

11:04

何でもできる. It's just a matter of time.
Купила Алісі просту, але прикольну іграшку - сачок, в який треба ловити гумові іграшки з води. Запустила у воду бегемота та рибок, даю Алісі сачка.
- Алісо, спіймай рибку.
Аліса ловить рибку рукою та дає мені.
- Ні, Алісо, спіймай рибку в сачок.
Аліса ловить рибку рукою та кладе в сачок. Батьки надривають животи зі сміху, Аліса радісно розкидає рибок.

Що вкотре доводить, що хоч дитина ще не почала говорити, але пасивний словарний запас в неї чималий.

@темы: Лисо-мамское, другий рік

22:15

何でもできる. It's just a matter of time.
Як же важко, страшенно важко, нашій маленькій дівчинці вчитись засинати самій. Але сьогодні вона змогла. Я просто лежала поруч і обіймала її. Їй знадобилось дуже багато часу, більше години, але в неї вийшло. Сподіваюсь, заснувши без допомоги, вона спатиме хоч трохи міцніше.

@темы: Лисо-мамское, другий рік

17:50

何でもできる. It's just a matter of time.
Граюся з новою іграшкою. Щойно забрала замовлення з Озона, а в ньому - кухонні ваги. Оскільки я задовбалася щось робити зі своєю вагою, яка стоїть на місці вже три місяці, хочу, принаймні, точно дізнатись, скільки ж я їм.
Заодно вигадала класний рецепт. Як завжди - просто й смачно.
Кабачки (кількість залежить від розміру вашої форми для запікання) ріжемо тонкими скибками, розкладаємо у формі. Присипаємо зеленню та часником. Солимо. Якщо форма глибока, повторюємо кілька разів. Заливаємо все це збитим яйцем. Можна яйце змішати зі сметаною, молоком, кефіром - чим хочете. Накриваємо фольгою і ставимо в духовку. Скільки треба пекти, ще не знаю, воно ще не готове) В кінці зняти фольгу, щоб запеклося зверху.

upd Оцінили. Заливки було недостатньо, наступного разу буду експерементувати. Чоловік щось казав про твердий сир та майонез, на що отримав докірливий погляд та ниття на тему "Я товстаааа!" і змирився. Хочу ще з баклажанами спробувати.

@темы: фигуристое, кулинарное

17:43

何でもできる. It's just a matter of time.
А завтра ми маємо йти до педіатра, невропатолога та на щеплення. А потім пройти хірурга, окуліста та ще когось мабуть. Я так сподівалася, що більше не треба буде ходити хоча б пару місяців...
А от це проходження спеціалістів вселяє у мене великі сумніви. Своїх у поліклініці нема, приходять з центральної дитячої лікарні. На один день. А зараз літо, тобто медогляди школярів. Я навіть уявляти боюся, який там буде натовп. Спитаю, чи можна пройти в центральній, а якщо ні, то нехай ідуть лісом.

@темы: Лисо-мамское, другий рік

12:29

何でもできる. It's just a matter of time.
Спробували сходити з дитиною на море. Спроба вийшла невдала. Малятко злякалося і не могло на воду навіть дивитись.
Я остаточно дійшла висновку, що моїй дитині поки що не потрібний простір. Вона домашня. Вдома їй нема чого боятись, вдома поруч батьки і вони нікуди не дінуться. Ззовні - великий страшний світ, і їй туди не треба.
Висновок - треба відчепитись від дитини і просто інколи виходити в пісочницю чи ще кудись. Ненадовго. І нічого від неї не чекати. Може колись переросте, а може ні. Як вже буде.

@темы: Лисо-мамское, другий рік

09:39

何でもできる. It's just a matter of time.
Ну от і до мене дійшла черга у тих "одкровеннях". Я могла б написати відповідь, щось пояснювати. Але не буду. Ті, хто мене знає, знають правду. Ті, хто знає її, тим більше все розуміють. А мені просто шкода, що колись я її щиро любила і була впевнена, що якщо правильно пояснити, вона все зрозуміє. Гадала, що я просто неправильно пояснюю. Так, мені двадцять шість і я досі вірю в людей. Наївна.
Ті, хто має питання чи просто хоче дізнатись, як все було з моєї точки зору, може питати. Мені нема чого приховувати і нема чого соромитись.

@темы: когтевранистое