четверг, 17 декабря 2015
08:45

何でもできる. It's just a matter of time.
Отримала сьогодні першу хогвартсську листівку. Від директора та Оріс. Закралася підла думка - а може дарма?
А потім зрозуміла. Не дарма. Адже не просто так я відчуваю себе так легко! Захарія порівняв мене з Атласом, що тримав на плечах землю. Із землею він, звісно, загнув, але Когтевран так, висів у мене на плечах, і я не знала, що з ним робити. А проходити весь шлях заново - це вже якось занадто. Я вже не маю ресурсів, з яких могла б щось дати факультету, а факультет нічого не давав мені. Тож все правильно. Атлант розправив плечи (хоч я й не читала ту книгу)))

Єдине, що я маю сказати наостанок. Дякую. Оріс, Мірддіне, дякую вам за все. За допомогу, за поради, за довіру. За вчасне вправлення мізків, Оріс, я завжди буду вам вдячна. Ви, мабуть, навіть не усвідомлюєте, ЩО ви для мене колись зробили. Але я цього ніколи не забуду.
Я провела в Хогвартсі чудові роки. Але, як не сумно, вони скінчилися. І я більше не маю змоги розпилятись і марно витрачати сили. Я бажаю Когтеврану й Хогвартсу найкращого. Але мені тепер буде краще без Хогвартсу й Когтеврану.

@темы: душевное, виртуальное, когтевранистое

URL
среда, 16 декабря 2015
22:21

何でもできる. It's just a matter of time.
Якраз сьогодні, закінчивши прибирання у ванній, я подумала, що лишилося помити підлогу в кімнаті, і велике прибирання буде завершено, лишиться лише підтримувати ту саму підлогу чистою.
Якраз сьогодні мама довбила мені, що як нема можливості постійно пилососити, тре щодня протирати підлогу вологою ганчіркою, що я ненавиджу.
Після обіду дочка принесла мені знятий із себе памперс і рішуче відмовилась знов його вдягати. Я подивилась на неї, плюнула, вирішила, що все одно вже пора, і не стала наполягати. У нас настав час калюж і щоденного миття підлоги. А мені дуже знадобляться зроблені нещодавно запаси заспокійливого.

@темы: Лисо-мамское, другий рік

URL
вторник, 15 декабря 2015
17:21

何でもできる. It's just a matter of time.
Місцева бюрократія безжалісна і безпощадна. Її не перемогти. У мене все.

@темы: переїзне

URL
14:06

何でもできる. It's just a matter of time.
- Щойно відвела душу, вирізаючи сніжинки. Дочка активно допомагала, тож тепер вся підлога в обрізках кольорового паперу;
- Відучора моя вага починається на сімку. Якщо в найближчі пару днів не підскочить назад, викреслю цю задачу зі списку;
- Здійснила сьогодні справжній подвиг - розібрала геть усе в шафі й комоді та переклала по-новому. Тепер там відносни порядок;
- Волосся дуже відросло, хоча на маківці усе ще стирчить. Як мама прийде, попрошу обстригти над вухами, дуже заважає;
- Потроху розбираюся з англійською, Яська показала ще один сайт, займаюся більшу частину вільного часу. Але читати подовгу не можу, бо читаю вголос і швидко починаю сипіти. Треба тренуватись;
- П. сьогодні, нарешті, візьметься до боротьби з бюрократією, щоб розпочати процес продажу квартири;
- Вчора надоумила П. поголитись, тепер він відпочиває від дочки. Останні тижні вона взагалі не сприймала мене й висіла на ньому вдень і вночі. Тепер я вкладаю її спати, я годую і вона проситься до мене на ручки. Нарешті;
- Насправді, я навіть кілька разів плакала через те, що Аліса так поводилася зі мною. Огидне відчуття, коли розумієш, що ти не потрібна власній дитині.

@темы: фигуристое, душевное, повседневное, учебное, семейное, Лисо-мамское, рассыпное, переїзне

URL
понедельник, 14 декабря 2015
14:08

何でもできる. It's just a matter of time.
Вирішила повищипувати брови й глянула на себе в збільшуюче дзеркало. Жахнулася від того, в якому стані шкіра. Все обличчя у якихось червоних висипах, при тому, що я не алергік взагалі. Треба вигадати, що з цим зробити. І не забувати протирати шкіру льодом. І може у воду, з якої роблю лід, додати щось.

@темы: повседневное

URL
воскресенье, 13 декабря 2015
22:35

何でもできる. It's just a matter of time.
Вперше за все життя у мене мокрі очі, коли я дивлюся або читаю щось зворушливе. Вперше. І страшенно цього соромлюся. Відвертаюся й витираю сльози, поки П. не помітив.
Дурна.

@темы: душевное

URL
12:44

何でもできる. It's just a matter of time.
Сьогодні вночі я зрозуміла, що геть втратила інтерес до Хогвартсу. Взагалі. Абсолютно. І видалила всі контакти та закладки. Й більше не заходила.
А щойно я зрозуміла, в чому справа. Я закрила останній гештальт, пов`язаний з ним. У минулій інкарнації я отримала все, чого бажала, крім одного - у мене не було грамоти кращого учня. Тепер вона в мене є і у мене не лишилось там бажань. А якщо інтересу нема, треба йти, я сама завжди так казала.
Тож тепер мене ніщо не відволікає від виконання інших забутих та відкладених бажань. Треба лишень їх всі згадати. Почну з англійської.

@темы: учебное, виртуальное, когтевранистое

URL
четверг, 10 декабря 2015
13:30

何でもできる. It's just a matter of time.
10.12.2015 в 09:39
Пишет  Diary best:

Пишет  AlisaCat:

Как живется "ведическим женщинам" на родине Вед?

Ольга Валяева со своей ведической женственностью не представляет из себя ничего уникального или даже интересного. Придумал человек торговый бренд и по мере сил его продает. Она не первая, кто заколачивает денежку на глупости людской и даже не первая женщина, которая строит карьеру и зарабатывает деньги, рассказывая другим женщинам, что им не нужно и вредно и то, и другое. В девятнадцатом веке в США этим занималась Сара Джозефа Хейл, в середине двадцатого там же – Филис Шалфлай и Хелен Анделин, в конце – Лора Шлезингер и размаха и влияния них было точно не меньше чем у Ольги Валяевой. Мне другое странно. Почему никто не задал себе (или Валяевой) вопроса – а как живется женщинам на той земле, где ведические знания зародились и где их типа практикуют. Задавши себе этот вопрос, я вот что узнала.

• Согласно опросам не менее 65% индийских мужчин считают что женщина должна терпеть насилие чтобы не разрушить семью и что женщины заслуживают побоев за такие качества как сварливость и нежелание работать по дому.
• В Индии заключается 40% от общего числа браков несовершеннолетних.
• Индия внесла в общемировую копилку насилия против женщин такие чудесные практики как сжигание вдов, обливание кислотой в наказание, и убийства женщин, за которыми не дали достаточно приданого.
• По отчету министерства по делам женщин и детей, более половины женщины подвергаются регулярному насилию в своих семьях.
• На каждую тысячу совершеннолетних мужчин приходится 940 женщин. Это результат абортирования по признаку пола, убийств новорожденных девочек, и нежелания семей тратить средства на кормление и лечение дочерей.
• В северных штатах Индии широко распространены убийства чести.
• Изнасилование в браке по индийскому закону преступлением на является. На опросах 20% мужчин признались в том, что принуждали жен к сексу.
• Каждые девять минут в Индии замужняя женщина кончает с собой.
• В сельской Индии продолжают убивать женщин по обвинению в колдовстве, особенно пожилых/вдов/представительниц низших каст.
• Среди развивающихся стран Индия имеет один из самых высоких процентов женщин, не получающих достаточно еды.
• 70% небеременных жительниц Индии и 75% беременных страдают от анемии.
• В последние два десятилетия двадцатого века, Индия взяла на себя 20% мировой смертности женщин в родах.
• Смертность от ВИЧ в Индии выше среди женщин чем среди мужчин.
Вот такие веды. Вот такие сакральные знания. Хрен с ней, с Валяевой. Главная мораль сей басни – никакие древние практики, никакие экзотические учения не обещают женщинам ни «любови вечной на земле», ни неба в алмазах, ни элементарной безопасности. Только хардкор. Только тлетворное влияние Запада. Только трижды охаянное равноправие, закрепленное в законе и практикуемое на деле. Иначе никак.

Источник

URL записи

Не свое | Не Бест? Пришли лучше!



URL записи

URL
среда, 09 декабря 2015
11:22

何でもできる. It's just a matter of time.
У мене вчора щось дивне клацнуло в голові, і я раптом почала думати, як виглядатиме наша нова домівка. Мені схотілося вже зараз вигадати основні ідеї для ремонту, обстановки та дизайну. Тож половину дня я провела, повзаючи по сайтах із будматеріалами, тканинами й дрібничками для декору. І так, я все ж таки вигадала, як надати світлій кімнаті з білими стінами когтевранськості.

@темы: переїзне

URL
понедельник, 07 декабря 2015
17:13

何でもできる. It's just a matter of time.
- Вухо більше не болить, слава всім богам, П. та цілодобовій аптеці;
- Знайшла цікаву ідею для збірки казок, яку я давно мріяла написати, але головної ідеї досі не було. Вже маю зав`язку для трьох казок, тепер мушу це написати;
- Дитинка щодень цікавіша. Наприклад, вчора я попросила її "пожаліти маму", й вона почала гладити мене по голові. Я була дуже здивована, бо це лише раз П. їй показав;
- Купила дитині конструктор типу Лего, але з великими кубиками. Тепер нам завжди є чим зайнятись разом (нарешті), і вона досить вправно складає з них башти;
- Сьогодні був настрій на рольові, тож закрила всі свої борги. Одна з них мені страшенно подобається, я вже очікую на те, як все буде розвиватись;
- Вже кілька днів намагаюся підняти себе й випхати на вулицю погуляти з дитиною. Але там грязюка, калюжі й гниле листя. А ще вітер. Ще ніколи мені так не хотілося сніжну зиму, щоб випускати Алісу вовтузитись у снігу, грати в сніжки та будувати сніжні мури разом. Зараз я просто не знаю, чим займатись з нею зовні;
- За пару тижнів абсолютного безладу у харчуванні я, як не дивно, нічого не набрала й лишилась на тій самій ваговій відмітці, тобто 81 кг та (нарешті!) "легке перевищення ваги";
- Світло у нас є постійно, а от решта міста живе за розкладом. Виробництва майже всі у простоях. А в нас лише інколи зникає інтернет ненадовго. Мені вже навіть цікаво із яким стратегічним закладом ми на одній лінії.

@темы: фигуристое, повседневное, семейное, виртуальное, когтевранистое, Лисо-мамское, сочинительское

URL
воскресенье, 06 декабря 2015
23:08

何でもできる. It's just a matter of time.
Болить вухо. Хай йому грець, аби я раніше знала, як це жахливо. Народжувати і то легше.
Хоча ні, краще б я взагалі ніколи про це не дізналася.

@темы: повседневное

URL
12:21

何でもできる. It's just a matter of time.
Що я роблю, коли по всій квартирі все розкидане, а раковина переповнена брудним посудом?
Правильно, печу лазанью.

upd Цю страву дуже переоцінюють. Дуже.

@темы: кулинарное

URL
суббота, 05 декабря 2015
13:59

何でもできる. It's just a matter of time.
Знайшла статтю, де авторка ретельно перелічує всі витрати на новонароджену дитину. І ось читаю я ті страшні цифри (260 тис. р. на момент народження з приданним) і нервово посміююсь. Алісине придане обійшлося сімейному бюджету у 2 тис. грн, тобто 6 тис. р. і в тій сумі було все, включаючи памперси, ліки та всі дрібнички. Особливо мені сподобалися пункти: іграшки 10 т.р., коляска 25 т.р., література про виховання дітей 2 т.р. (у вік інтернету)... Та там всі пункти такі. І ось із таких статей і походить думка, що народжувати дітей - страшенно дорого.
Найдорожчий варіант приданого, який я обмірковувала, становив би втричі більше, близько 18 т.р., але де ці 18, а де 260 із статті?

@темы: Лисо-мамское

URL
понедельник, 30 ноября 2015
10:48

何でもできる. It's just a matter of time.
Чоловік хоче купити ноутбук ніби-то мені на Новий рік. Бо нам потрібен новий ноут і він досі не вигадав мені подарунок :gigi:
Поки що обрала ось цей:

Тепер у мене нетерплячка - коли ж він поїде й купить його :lol:

upd Купила!

@темы: повседневное

URL
воскресенье, 29 ноября 2015
22:48

何でもできる. It's just a matter of time.
Подивилась сьогодні третій фільм з "Голодних ігор" (слоупок, так). Напевно, коли дивитимусь останній, ридутиму ридма, бо це вперше за бозна скільки років у мене в очах стояли сльози. І це при тому, що я точно знала, що буде далі. Перші дві частини були досить легкі, пригодницькі, можна було гортати сторінки скоріше, щоб дізнатись, як Кітнісс виплутається з чергової халепи та котрого хлопця врешті обере. Але третя взагалі не така. Важка і драматична, особливо кінцівка. Я люблю несподівані кінцівки, так. І ця назавжди встане для мене у один ряд із "Темною вежею".
А ще мені так подобається Прім, що я навіть взяла обличчя цієї актриси на зовнішність у Хогвартсі. Точно ридатиму.

@темы: душевное, виртуальное, читацьке

URL
пятница, 27 ноября 2015
18:16

26.11.2015

何でもできる. It's just a matter of time.
Отримала відповідь від Яськи. сьогодні мають завершити ремонт однієї лінії, але кажуть готуватись до найгіршого. Кабель через протоку має запрацювати лише під кінець грудня. Засмутилися ще більше. Але зв`язок є, вже добре. Сьогодні поїду до маминої подруги, заряжу телефон з генератора. Може й вийде щось почитати з телефона в інеті. Зараз телефон остаточно сів.
Мама каже, у якихось будинках неподалік вчора було світло. Але не в нас, на жаль. Як же кепсько...
Зарядила телефон, але зв`язок зник, до інету дібратись не встигла. Неподалік будинку знайшла дошку з оголошенням. Є список адрес, де тимчасово вмикатимуть електрику. Нашого району нема взагалі. У місті всюди продають свічки й ліхтарики. Працює один термінал для поповнення рахунку. Черга до нього довжелезна, як і черги до заправок. Дільці з материка привозять вантажівки генераторів. Множаться чутки про людей, що померли, бо не змогли викликати швидку. Потроху люди починають нервувати й дратуватися. Якби ж то дізнатись якісь новини.

@темы: хроніки знеструмленого міста

URL
18:10

25.11.2015

何でもできる. It's just a matter of time.
В дитини починає змінюватись режим. Її біоритми загубилися в тьмяному світлі світлодіодних стрічок.
Ходила по магазинах. Десь генератори, десь зачинено. У магазині солодощів розпродають торти зі знижкою. Купила й нам, досить смачний і видається свіжим. На вулиці якось дивно. Довго не могла збагнути, в чім річ, потім дійшло - ніхто не виглядає хоч трохи стурбованим. Базікають, сміються, ніби все нормально. Хоча саме керчани могли б просто перекрити дорогу з переправи та шантажувати весь півострів.
Судячи з того, що сусідчин син близько десятої побіг кудись із м`ячем, школи не працюють. У дитсадку теж не бачила нікого. А в батьків робочий день, як завжди. Опале листя згрібають.
Ввечері увімкнула телефон, є зв`язок. Відправила повідомлення у зовнішній світ. Тепер заледве стримуюсь, щоб не вмикати щогодини, а почекати до завтра, бо розрядиться.
Обговорюємо з П. книжку про Напівхвостика. Хоч щось корисне з цього п....цю, що книжка нарешті зрушила з місця.

@темы: хроніки знеструмленого міста

URL
18:04

24.11.2015

何でもできる. It's just a matter of time.
Спали погано. Аліса кілька разів прокидалася й не засипала аж поки не вмикали хоча б ліхтар. Вранці приїхала мама. В них уночі вмикали світло на пару годин. Дивно, що саме там, мабуть перевіряли щось. Вибачалася через те, що не хочуть купувати генератор.
П. зі свекром притягли плитку й балон газу. Є в житті щастя. Відварила курку, насмажила котлет. Нарешті їстимемо своє, бо від готовки свекрової дружини печія навіть у мене, що ж там казати про П. Я не уявляю, які треба мати шлдунки, щоб харчуватись так щодня.
Дочка весь день відмовлялася спати. Лише о пів на п`яту вдалося вкласти. Не уявляю, що буде вночі. Води не було зранку, ввімкнули о п`ятій. Трохи пов`язала (довелося йти до кухні, бо Аліса смикала за спиці). П. читає "Залюднений острів", у мене лежить купа Агати Кристі, що я її відвоювала в мами.
Сутеніє стрімко. Щойно я могла спокійно в`язати, а за 15 хвилин вже треба ввімкнути світло, щоб розгледіти, що у тебе в тарілці. Між тим, час вповільнився далі нікуди.

@темы: хроніки знеструмленого міста

URL
17:58

23.11.2015

何でもできる. It's just a matter of time.
Спала погано, снилося щось дурне, встала геть розбита. П. так само. З ночі боліла голова. Після сніданку поїхала до міста. Вчора сусідка налякала, що електрики не буде аж до Нового року. Не віриться, але передчуття погані. На вулицях всі про це говорять, але ніхто толком нічого не знає. Купила вовни, щоб було чим зайнятись. Колись обіцяла Джо когтевранського шарфа у подарунок.
Свічки питають усюди, ніде нема. Там, де є, коштують по 50-80-100 р. за штуку. Розкуповують радіоприймачі, ліхтарі та батарейки, ціни на все задерті безсоромно.
Приїхала додому, П. поїхав за генератором. Вклала Алісу - їй погано, лізе клик, багато спить і ниє. Трохи пов`язала. Час від часу вмикаю телефон, перевіряю, чи є зв`язок. Є надія, що якось зможу написати Ясьці - її номер у мене єдиний із зовнішнього світу. Але ніяк. Згадую купу справ на факультеті, й посипаю голову попелом. Сподіваюсь, вони знають, де я ділася.
Приїхав П. без генератора. Виявляється на заскленому балконі його не поставиш, надто сильний вихлоп. Зрештою пішла до батьків вмовляти їх купити генератор, щоб ми тимчасово переїхали до них. Батьки нібито згодилися, але "на відчепись", впевнені, що воно їм сильно не треба. Я одразу відчула, що вони ще не раз згадають нам це придбання. Хоч, на мою думку, в Аджимушкаї він якраз дуже потрібний.
Вирішили, що переїздити не будемо, бо не хочемо жити з батьками. І на це я витримала дві з половиною години життя замість десятихвилинної розмови телефоном.
Ввечері П. зходив до свого батька, дорогою купив світлодіодну стрічку. Вдома приєднав її до акумулятора з УПС-а. Від яскравого світла настрій одразу піднявся. Можна писати, читати, дочка грається сама як завжди. Якось переживемо.

@темы: хроніки знеструмленого міста

URL
17:28

22.11.2015

何でもできる. It's just a matter of time.
Близько першої години ночі я прокинулася від бібікання УПС-ів. Вимкнули світло. Таке буває, тож я спокійно заснула. Вранці подзвонила мамі й попросила принести якихось харчів, б нам не було на чому готувати, а в них газ. Якесь таке передчуття у голові ворушилося. Але те, що настав п....ць, я зрозуміла остаточно лише тоді, коли почула у відповідь, що в них теж світла нема.
Настрій різко дібрався до відмітки "всьо упало" й затримався там надовго. Харчі переселилися на балкон, телефони вимкнули, щоб не розряджалися (все одно зв`язок зник). Води в крані не було - на водоканалі не працювали насоси. Чоловік надибав гарячої їжі у свого батька (бісів газ, якби ж ми знали три роки тому...). Мої батьки прикотили бочку з водою (в них великий резервуар). За годину вода з`явилась в крані. Супермаркет не працював, довжелезна черга за хлібом, як у дитинстві. Тролейбуси не ходять, ніхто не знає, чого чекати. З`явились думки про купівлю генератора. П. поїхав пошукати й прицінитись. Виявилось, що генератор коштує близько 20 т.р. Шкода стільки грошей. Але коли настав вечір, ми готові були хоч зараз за ним бігти. Виявилось, що в нас нема жодної свічки. Лише три ліхтарики. І нам нема чим зайнятись.

Напередодні я жалілася, що у мене купа справ, але нічого не хочеться робити і мені нудно. Ось тепер я зрозуміла, що таке НАСПРАВДІ нудно. Заледве дочекались десятої, щоб вкласти Алісу й самим лягти спати.
Хтось згодом казав П., що вночі ходили народні дружини, чергували. Не працює сигналізація, нема вуличного освітлення, не працюють телефони. Можливо, скоро почнуть виносити магазини й квартири.

@темы: хроніки знеструмленого міста

URL