воскресенье, 05 июня 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
пятница, 03 июня 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Вчора замінила панелі на коробі на кухні. Сьогодні попідклеювала шпалери в кімнаті там, де їх Аліса обідрала. На вихідних маємо з чоловіком закінчити стелю на кухні (розібрали, бо одну панель пошкодили, маємо замінити), й квартира буде готова дастатньо, щоб зробити пристойні фотографії для оголошення на сайті.
Я боюся обговорювати цю тему з чоловіком. Бо я думаю про це надто багато й постійно про це говорю. Вчора навіть спитала, чи не сильно це його дратує. Відповів, що поки що все нормально. Хоча б так.
Наступного тижня маємо запросити агента. Після цього я звільнюся з роботи. Після цього я розповім усе батькам. Мабуть, після цього зможу трохи заспокоїтись. Бо якщо ні, я зовсім зіпсую собі шлунок, він дуже сильно реагує на стрес. Лишилось виконати ці чотири пункти плану, й почнеться період очікування. Сподіваюсь, хоча б, цей період не буде надто довгим. Агент казала, що продаж такої квартири, як наша, за прийнятною ціною (не завищченою) зазвичай займає від місяця до трьох. На тому боці нас вже чекають. А мені й досі приблизно раз на місяць сниться Київ.
Я боюся обговорювати цю тему з чоловіком. Бо я думаю про це надто багато й постійно про це говорю. Вчора навіть спитала, чи не сильно це його дратує. Відповів, що поки що все нормально. Хоча б так.
Наступного тижня маємо запросити агента. Після цього я звільнюся з роботи. Після цього я розповім усе батькам. Мабуть, після цього зможу трохи заспокоїтись. Бо якщо ні, я зовсім зіпсую собі шлунок, він дуже сильно реагує на стрес. Лишилось виконати ці чотири пункти плану, й почнеться період очікування. Сподіваюсь, хоча б, цей період не буде надто довгим. Агент казала, що продаж такої квартири, як наша, за прийнятною ціною (не завищченою) зазвичай займає від місяця до трьох. На тому боці нас вже чекають. А мені й досі приблизно раз на місяць сниться Київ.
четверг, 02 июня 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Після чергової істерики до мого бідолашного мозку дійшло, що я втомилася. Капець, як втомилась. Більше року я харчуюсь із огляду на фігуру, рахую калорії, обмежую все, що можна обмежити, та проводжу експерименти над власним організмом.
НА-БРИД-ЛО
Тим більше, що толку нуль. Спочатку я і справді худла, а потім вага повернулась і привела із собою друзів. Досить. Півтора тижні я "від`їдалась" - їла все, що хотіла, та стільки, скільки хотіла. І так, їла солодощі мало не щодня. Результат мала вже на другий день, коли шла через ринок, де раніше мене переслідували думки: "О, кондитерська, але туди не можна. О, пекарня, хочу, але теж не можна. Ой, а туди краще взагалі не дивитись". Тепер я йшла мимо всіх кондитерських, пекарень, палаток з фастфудом та холодильників з морозивом і думала: "Тепер усе можна. Що б мені захотіти?" І зрештою не захотіла нічого.
А потім виявилось, що й мій постійний голод, через який я так мучилась і так дратувалась, є нічим іншим, як психосоматичною реакцією на постійні обмеження.
Тож тепер обмежень немає. Може, це тільки відпочинок, може, шлях до інтуітивного харчування, але це так. Тим більше, що за десять днів без гальм я нічогісінько не набрала, як показали мені ваги сьогодні. Я все ще потворно товста, але вже не озлоблена й не голодна.
НА-БРИД-ЛО
Тим більше, що толку нуль. Спочатку я і справді худла, а потім вага повернулась і привела із собою друзів. Досить. Півтора тижні я "від`їдалась" - їла все, що хотіла, та стільки, скільки хотіла. І так, їла солодощі мало не щодня. Результат мала вже на другий день, коли шла через ринок, де раніше мене переслідували думки: "О, кондитерська, але туди не можна. О, пекарня, хочу, але теж не можна. Ой, а туди краще взагалі не дивитись". Тепер я йшла мимо всіх кондитерських, пекарень, палаток з фастфудом та холодильників з морозивом і думала: "Тепер усе можна. Що б мені захотіти?" І зрештою не захотіла нічого.
А потім виявилось, що й мій постійний голод, через який я так мучилась і так дратувалась, є нічим іншим, як психосоматичною реакцією на постійні обмеження.
Тож тепер обмежень немає. Може, це тільки відпочинок, може, шлях до інтуітивного харчування, але це так. Тим більше, що за десять днів без гальм я нічогісінько не набрала, як показали мені ваги сьогодні. Я все ще потворно товста, але вже не озлоблена й не голодна.
среда, 01 июня 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Алісі два роки! Цілих два! Роздивлялися сьогодні її фотографії. Не віриться, що це одна дитина. Коли вона встигла так вирости? Коли вона перестала бути маленькою Гусеничкою й стала особистістю? Я не маю відповідей. Я можу тільки дивитись на неї й дивуватись. Ця дитина неймовірна. З нею вже можна домовлятись, коли вона капризує. Вона дуже чітко показує, чого хоче, хоч і досі майже не говорить. Із мовленням теж є прогрес - тільки вчора вона намагалася повторювати знайомі слова, які чула в мультику. Полюбила вулицю, й тепер дуже важко забрати її звідти, а я все ніяк не звикну до того, що з цією дитиною тепер треба постійно гуляти. Бо ще пару місяців тому її не можна було спустити з рук, а сьогодні вона бере мене за руку й веде до дитячого майданчика. А ще вона дуже красива. І я ніяк не можу збагнути, як цей малий лисий пухлик став такою красунею:




何でもできる. It's just a matter of time.
Ирина Теницкая
2 прогулки за день
застрелиться
еле уболтала дочь домой пойти
Дари
распробовала х) а ты еще печалилась, что она гулять не любит)
Ирина Теницкая
это, вероятно, то же самое, как я сейчас печалюсь, что она не говорит *рукалицо*
2 прогулки за день
застрелиться
еле уболтала дочь домой пойти
Дари
распробовала х) а ты еще печалилась, что она гулять не любит)
Ирина Теницкая
это, вероятно, то же самое, как я сейчас печалюсь, что она не говорит *рукалицо*
вторник, 31 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Доречі, я знайшла ідеальний для мене спосіб покращувати своє знання англійської. Книжки читати мені все ще занадто важко, після одного розділу в мене закипає мозок. Зате манга! Мангу я можу читати досить швидко й відносно багато, не втомлюючись. До того ж, англійською перекладено набагато більше, ніж російською, і навіть майже усе те, що простоює серед манг, що я читаю. Тепер читаю щодня, майже не заглядаючи до перекладача. І мозок не кипить.
何でもできる. It's just a matter of time.
Я й справді навчилася управляти законом підлості. Раніше, коли я готувала желейного тортика часто бувало, що то желе не застигало вчасно, то сам тортик лишався надто м`яким. Желе я робила зранку, а торт змішувала ввечері й лишала в холодильнику на ніч.
Цього разу я була хитріша. Я зробила желе вчора зранку, а торт сьогодні зранку, щоб і желе, і торт мали на застигання добу. Але. Желе було твердим вже за пару годин. А торт взагалі застиг одразу, бо він містив заморожені полуниці, які віддали холод. Мені ж лишається тільки облизуватись, заглядаючи до холодильника.
М`який сир (2 пачки по 250 г), маленький стаканчик сметани, кокосова стружка, заморожені полуниці, 3 види желе (вишня, ківі, ананас), цукор та желатин. Найпростіший та найсмачніший торт у світі. Не забути б сфотографувати завтра.
Цього разу я була хитріша. Я зробила желе вчора зранку, а торт сьогодні зранку, щоб і желе, і торт мали на застигання добу. Але. Желе було твердим вже за пару годин. А торт взагалі застиг одразу, бо він містив заморожені полуниці, які віддали холод. Мені ж лишається тільки облизуватись, заглядаючи до холодильника.
М`який сир (2 пачки по 250 г), маленький стаканчик сметани, кокосова стружка, заморожені полуниці, 3 види желе (вишня, ківі, ананас), цукор та желатин. Найпростіший та найсмачніший торт у світі. Не забути б сфотографувати завтра.
понедельник, 30 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
30.05.2016 в 19:23
Пишет Калантрэ:Люди делятся на 2 категории, первые в поте лица катят этот мир туда, куда им надо, а вторые бегут рядом и кричат "Боже, куда катится этот мир?! (с)
URL записи何でもできる. It's just a matter of time.
Вчора їздила з Алісою до батьків. Дочка вела себе навіть краще, ніж у моїх найоптимістичніших сподіваннях. Спокійно їхала у двох маршрутках, дивилась у вікно, розглядала дівчинку, що сиділа поруч. На місці її приголомшив бабусин квітник, великий телевізор (який, тим не менш, їй зрештою не сподобався, розумна дитина) та безліч дрібничок, які розставлені по всьому домі то тут, то там. Дрібнички одразу ж усі були попереставлені. Коти розумні створіння із добре розвиненим інстинктом самозахисту - Котійко не з`являвся взагалі (а шкода, я його дуже люблю), а Гоша тікав щоразу, як Аліса до нього наближалася. До собаки Тугрика дитина близько не підходила, висловлювала свяй захват здалеку. Із задоволенням бродила городом та рвала квіти. А з маленьких квіточок вони з бабусею робили "салют". Обідати, щоправда, відмовилась, тільки шматок хліба з`їла з чаєм. Додому їхали на таксі, бо я обрала явно не той день для відвідин - в Аджимушкаї було місцеве свято День Партизанів, тож народу було повно. В машині ледь не заснула, удома влаштувала мені істерику через перевтому, але то таке, істерики в нас щодня й навіть не по разу. Тож я цілком задоволена, мабуть, будемо час від часу їздити.
А два роки тому я в цей час лежала в пологовому й страшенно нудилась. До народження дитини мені лишалось півтори доби.
А два роки тому я в цей час лежала в пологовому й страшенно нудилась. До народження дитини мені лишалось півтори доби.
воскресенье, 29 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Як неймовірно цікаво перечитувати старі щоденники! Я так багато забула. Я була така дурна. Я так сильно й швидко змінювалась. Я вперше в житті робила важкі рішення. Я вперше в житті зробила людину нещасною, й досі не відчуваю ані трішечки провини. У моїй голові вже тоді з``являлись ті самі думки, що й зараз. За десять років я стала зовсім іншою. Але лишилась такою ж. У моїй душі десь і досі живуть Міс Мрійниця, Міс Відповідальність, Міс Комплекс, Міс Самовпевненість, Міс Романтик... От тільки тепер я нарешті щаслива. Не самотня. Самостійна. І це найяскравіше видно, коли перечитуєш старі щоденники.
понедельник, 23 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
У мене почався період постійного мандражу. До Алісиного дня народження тиждень. Після нього ми дзвонимо агенту з нерухомості та починаємо процес продажу квартири. І я. Не можу. Перестати. Про це. Думати.
Поговорили зараз з чоловіком. У плані дій першим пунктом стоїть зв`язатись із другом "на тому боці" й дізнатись, на яку підтримку ми можемо очікувати. Із самого початку він пропонував нам пожити у домі його бабусі. От тільки це було два роки тому й усе могло змінитись. А ще тоді у нас не було маленького сіяча Хаосу.
І я все одно не можу заспокоїтись. Якби це була я й мій друг, я б уже йому написала та розпитала про все. Але це мій чоловік, людина неквапна. І якщо його кваплять, він починає нервувати. Він і так нервує через усе це, тож загострювати цей його стан я не хочу. Але так стає набагато гірше мені.
Наразі план такий:
1) Обговорити все з другом;
2) Закінчити ремонтні роботи в кухні;
3) Запросити агента;
4) Поставити батьків перед фактом.
Здогадайтесь з одного разу, який пункт мене лякає найбільше.
upd А, точно. Ще ж звільнитись треба не забути.
Поговорили зараз з чоловіком. У плані дій першим пунктом стоїть зв`язатись із другом "на тому боці" й дізнатись, на яку підтримку ми можемо очікувати. Із самого початку він пропонував нам пожити у домі його бабусі. От тільки це було два роки тому й усе могло змінитись. А ще тоді у нас не було маленького сіяча Хаосу.
І я все одно не можу заспокоїтись. Якби це була я й мій друг, я б уже йому написала та розпитала про все. Але це мій чоловік, людина неквапна. І якщо його кваплять, він починає нервувати. Він і так нервує через усе це, тож загострювати цей його стан я не хочу. Але так стає набагато гірше мені.
Наразі план такий:
1) Обговорити все з другом;
2) Закінчити ремонтні роботи в кухні;
3) Запросити агента;
4) Поставити батьків перед фактом.
Здогадайтесь з одного разу, який пункт мене лякає найбільше.
upd А, точно. Ще ж звільнитись треба не забути.
воскресенье, 22 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Нарешті зробила дуже важливу справу - розклала всі Алісині іграшки, розсортувала кубики й конструктор до окремих мішків на зав`язках, які зшила мама. Аліса допомагала розкладати. На провокації (коли їй давали не тільки те, що треба скласти в мішок, а й щось інше, типу прищіпок або деталей сортера) не піддавалася, зрештою навіть сортувала кубики й прищіпки до окремих ємностей. Потім зібрала всі сортери, а вже зібрані іграшки ми поклали до вузької шафи, де раніше тримали книжки. Тепер все стоіть окремо й на виду, дочка всюди сама дістає і може взяти будьщо. Дитячі книжки теж поставили так, щоб вона сама могла їх взяти.
Зараз дитина займається тим, що перекладає все по своєму. Головною перевагою такого розміщення іграшок є те, що можна дістати будь-яку з них, не розкидавши решту. Раніше, коли все лежало в одному мішку, цей мішок регулярно перевертався, бо висипати все дитині легше, ніж копирсатися й шукати щось конкретне.
Зараз дитина займається тим, що перекладає все по своєму. Головною перевагою такого розміщення іграшок є те, що можна дістати будь-яку з них, не розкидавши решту. Раніше, коли все лежало в одному мішку, цей мішок регулярно перевертався, бо висипати все дитині легше, ніж копирсатися й шукати щось конкретне.
суббота, 21 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Давати почитати всім, хто почне позіхати "От у нашому дитинстві ми за комп`ютером не сиділи". Згадуючи навіть моє власне дитинство, краще б ми сиділи за компом.
http://malyshi.livejournal.com/54916046.html
Коментарі ще кращі за пост.
http://malyshi.livejournal.com/54916046.html
Коментарі ще кращі за пост.
пятница, 20 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Всім, хто шукає фільми, серіали або аудіокнижки українською, раджу заглянути сюди. Щойно я накачала звідти аудіоказок для дочки та кілька художніх творів. Гадаю, чути українську мову буде корисно нам усім - Алісі взагалі познайомитись із мовою, нам з чоловіком - чути вимову.
среда, 18 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
А ще гляньте, яку неймовірну милоту наша Кайчо (голова команди з перекладу манги) намалювала для мене. Не дочекаюся, коли побачу це у кольорі:

upd Коли Кайчо лише збиралася малювати чибиків на всю команду, та питала про деталі, я ще не знала, що у японців є приказка "Носити кішку на голові". Знайшла десь випадково, а сьогодні полізла гуглити, що воно означає. Виявилось, що цей вислів використовується у значенні "Ховати кігті та прикидатися милою та доброзичливою людиною". А й справді. Безліч людей навіть не здогадуються про те, наскільки погано я про них думаю.

upd Коли Кайчо лише збиралася малювати чибиків на всю команду, та питала про деталі, я ще не знала, що у японців є приказка "Носити кішку на голові". Знайшла десь випадково, а сьогодні полізла гуглити, що воно означає. Виявилось, що цей вислів використовується у значенні "Ховати кігті та прикидатися милою та доброзичливою людиною". А й справді. Безліч людей навіть не здогадуються про те, наскільки погано я про них думаю.
何でもできる. It's just a matter of time.
Гуляли з дочкою два години. Спочатку вона каталась із гірок, потім ми бігали по дитячому майданчику у догонялки, потім зайшли додому за гаменцем і потопали у магазин. Аліса була в магазині мало не вперше. Минулого разу вона влаштувала істерику й ніяк не заспокоювалась. Але то було давно, тож я зважилась на нову спробу. Дитинка спокійно сиділа у магазинному візку, роззиралася на всі боки та навіть не намагалася щось схопити. А потім дорогою додому я збагнула. От я йду з нею за руку. І майже не дивлюся на неї. Руку не вириває, не спотикається, не біжить, не відстає. Мені абсолютно нема про що непокоїтись. А ще вона чітко запам`ятала дорогу на майданчик та додому, впізнає наш дім та під`їзд, спускається й піднімається сходами все швидше, знає, де наші двері, а коли виходить з квартири чи підходить до неї, встає, як укопана, опираючись на стіну, поки я не закрию/відкрию двері. Росте дитинка. Ще місяць тому вона боялася вулиці, а зараз такий несподіваний та приголомшливий прогрес! За два тижні два роки.
вторник, 17 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
У пошуках натхнення бродила сьогодні по різних щоденниках, та випадково знайшла у щоденнику Доната неймовірно прекрасну картинку. Трохи походивши навколо, я взяла ту картинку, розвернула по-горизонталі, змінила режим на "градації сірого" та зробила з неї схему для вишивання. Оскільки руда кішка, хоч вона теж неймовірно прекрасна, у мене ніяк не йде, а ця ідеально підійде у пару до вовка, візьмуся за неї. Надто вже мені закортіло це вишити, щойно я її побачила. Завтра зранку збігаю за нитками, канва у мене вже є.
Картинка вийшла отака:

PS. Доречі, щоденник Донати я щиро раджу всім, хто потребує натхнення творчого чи побутового.
Картинка вийшла отака:

PS. Доречі, щоденник Донати я щиро раджу всім, хто потребує натхнення творчого чи побутового.
何でもできる. It's just a matter of time.
Іще трішки про підлітковий бунт та відносини з батьками. Я сьогодні позбирала звідусюди свої експерименти з виготовлення прикрас із мідного дроту, щоб їх, нарешті, повикидати. Якраз сьогодні приходила у гості мама, та почала вмовляти мене усе це залишити. Експерименти, скажемо відверто, поганенькі. Я взагалі не розумію, що вони так довго робили у мене в скриньці. Коли я сказала усе це мамі, вона менторським голосом розпочала лекцію про те, що до себе треба бути добрішою та поблажливою. А я слухаю її, і згадую, як мене били ремнем за поганий почерк. У першому класі. За почерк!!
І от думається мені, вона цього не пам`ятає? Чи вона щиро вневнена, що биття ремнем за поганий почерк, коли дитина ще тільки вчиться писати, та перфекціонізм у критичній стадії ніяк не пов`язані? Що всі ці "не чіпай, я сама", "не треба мені допомагати, ти не зможеш" до перфекціонізму не мають ніякого відношення? Справді?! Я чесно цього не розумію.
А на мої слова про те, що "якщо захочу, поголю голову начисто та зроблю татуювання на весь череп", мене попросили захотіти чогось іншого. Мені двадцять сім років, і моє право робити із власним тілом все, що мені заманеться, все ще не признається.
І от думається мені, вона цього не пам`ятає? Чи вона щиро вневнена, що биття ремнем за поганий почерк, коли дитина ще тільки вчиться писати, та перфекціонізм у критичній стадії ніяк не пов`язані? Що всі ці "не чіпай, я сама", "не треба мені допомагати, ти не зможеш" до перфекціонізму не мають ніякого відношення? Справді?! Я чесно цього не розумію.
А на мої слова про те, що "якщо захочу, поголю голову начисто та зроблю татуювання на весь череп", мене попросили захотіти чогось іншого. Мені двадцять сім років, і моє право робити із власним тілом все, що мені заманеться, все ще не признається.
понедельник, 16 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Я нарешті збагнула, до чого це все. Виголена наполовину голова, експерименти з кольором, зовсім незвичний для мене одяг, навіть банальне ходіння без шапки взимку. Це все мало б бути років із десять-дванадцять тому. Але не було. У мене не було підліткового бунту тоді, коли він мав бути. Я не "смикала мотузку", бо була цілком впевнена, що її ніхто не пдхопить, що ніхто мене за неї не витягне. І все це вилазить тільки тепер. Тільки тепер я дозволяю собі вголос дратуватись, дозволяю собі перестати бути "зручною", не подобатись. Перерізати ту мотузку нарешті, та жити своїм життям. Все одно її ніхто не підхопить, ще й скажуть, що я сама у цьому винна. Набридло бути винною, тією, хто завжди робить все не так, тією, хто не має права виголити половину голови просто тому, що хочеться. Волосся відросте. Зачіску можна змінити. Татуювання можна звести. Дірки від пірсингу заростуть. Але віра у сім`ю та віра сім`ї у тебе безцінна, якщо вона є. І якщо мотузку немає сенсу смикати, треба перерізати її. Як пуповину. Щоб нарешті отримати свободу.
суббота, 07 мая 2016
何でもできる. It's just a matter of time.
Проблема з подарунком, який треба вигадати, вирішилась сама собою. Варто було лишити відкриту вкладку озону без нагляду, як дитина сама усе обрала. Знайшла отаку машину, тицнула у неї пальцем і ствердно відповіла на питання, чи хоче вона таке собі.

