12:53

何でもできる. It's just a matter of time.
21.01.2017 в 13:52
Пишет  A_Coronaria:

Приосанивания пост


URL записи

@темы: прекрасное, ігрове

21:01

何でもできる. It's just a matter of time.
Я щойно прослухала кілька пісень мого улюбленого Адама. І я чула та розуміла кожне слово. Рік тому я не почула б нічого. Це саме те, що я називаю результат навчання. А почалося все просто з читання манги, де я кожне третє слово перекладала в гуглі.

@темы: учебное, виртуальное

19:09

何でもできる. It's just a matter of time.
12:03

何でもできる. It's just a matter of time.
Щойно, розмовляючи з різними перевізниками, я усвідомила, що кажу "НА Україну". Чорт. Тепер мені соромно.

09:46

何でもできる. It's just a matter of time.
Любі кияни, а розскажіть мені, що воно у вас зазвичай діється із погодою у лютому-березні? Чи є для вас звичною справою сильні морози чи заметіль, чи щось таке?
Проводжу ревізію зимового одягу, намагаюся зрозуміти, знадобиться щось іще, або обійдемось.

@темы: переїзне

20:48

何でもできる. It's just a matter of time.
Щойно встала на ваги й мало не зомліла. На 800 грамів менше, ніж зранку. На 800. Грамів. МЕНШЕ.
Зазвичай буває навпаки, тим більше, що їла я сьогодні всяке не корисне. Але ж ось. Дивина.

@темы: фигуристое

11:33

何でもできる. It's just a matter of time.
Я сьогодні оббігала половину заводу по периметру. Втомилась так, що навіть забула ритуально викинути в смітник старий білий халат з криком "Я свободен!" Приємним бонусом стало те, що цех сьогодні не працював, тож я майже нікого із знайомих не зустріла.
Це останній запис із цим тегом.

@темы: заводское

22:46

何でもできる. It's just a matter of time.
Мій організм мене троллить. Ні, я, власне, чогось такого чекала, бо розуміла, як погано на мене діє цей анабіозний нервовий режим очікування. Але. Я півроку намагалася зкинути хоч щось. Хоч кілограм. Зменшення порцій, відмова від... багато чого, спортзала. Всі зусілля витрачались на те, щоб не набирати вагу. Аж тут чоловік отримав завдаток, підписав договір, ми почали щось робити і раз! Я сьогодні ввечері важу менше, ніж зранку. А ще за ніч зник кілограм, хоча раніше від вечора до ранку вага зменшувалась на півкіло. Ну, тобто ще раніше завжди був кілограм, а потім близько року тому цей показник так сильно зменшився.
Тобто в мене за один день організм вийшов з режиму накопичення енергії й прискорив метаболізм. Подивимось, що буде зранку.

@темы: фигуристое

21:57

何でもできる. It's just a matter of time.
Ми сьогодні якісь дуже продуктивні, але я під вечір абсолютно без сил. Ще й опалення на повну, хоч потеплішало, і я задихаюся.
Але тим не менш. Ми розібрали балкон! БАЛКОН!!! Я просто ніяк не можу усвідомити, як цьому маленькому клаптику простору вдається так сильно притягувати всілякий мотлох. Ну серйозно! Навесні ми там все розбирали, я білила й фарбувала, ми збиралися там влаштувати ігровий простір для дочки, щоб гори іграшок були там, а не в кімнаті. Нічого не вийшло. Він якось одразу став засмічуватись. Не розумію, як так виходить.
Отож, ми викинули велику коробку мотлоху, старий поламаний стілець, корпус від древнього компа (все, що можна було, П. звідти вийняв), саморобний степ, яким я перестала користуватись, та пару старих подушок. З того, чого ще треба позбутись, лишився баллон. Сподіваюсь, його таки хтось купить, зробила оголошення.
Завтра йду звільнятись, а П. виписуватись із квартири.

@темы: переїзне

21:19

何でもできる. It's just a matter of time.
Взагалі то я мріяла провести цей свій день народження зовсім не так. Коли я кілька місяців тому думала про свій день народження, я думала, що зустріну його вже там. Мріяла прогулятись Хрещатиком та Андріївським, випити київської вуличної кави, хоч я скоріше анти-любитель, але то була обов'язкова складова ритуалу. Просто побродити містом. Може навіть не наодинці, а розвіртуалізуватись із кимось.
Ну, це бажання не здійснилось. Мабуть, перенесу його на наступний рік.

@темы: душевное, переїзне

17:07 

Доступ к записи ограничен

何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

09:37

何でもできる. It's just a matter of time.
- Картину все ж таки розпакувала вчора. Це щось неймовірне. Досить складно, але дуже важко відірватись.
- Виявляється, дірки у вухах можуть не загоїтись до кінця навіть за півроку. Купила собі на день народження нові сережки, тепер знов слю на одному боці, бо вухо болить.
- Торт із покупних коржів та йогуртового крему на диво смачний. Хоч я так і не зрозуміла, нащо в рецепті був вказаний желатин. Його зрештою додала в залишки йогурту та зробила желе. А крем з питного йогурту, м'якого сиру та цукру. Згори присипала кокосовою стружкою. Дуже смачно.

@темы: повседневное, семейное, кулинарное

18:36

何でもできる. It's just a matter of time.
Замовила собі у подарунок картину по номерах. Сьогодні забрала. Борюся з бажанням відкрити її й почати, бо день народження ж тільки завтра))

@темы: повседневное

17:18

何でもできる. It's just a matter of time.
Два тижні їбати нам мозок, щоб передумати в останній момент. Дякую вам, пані, за наші зіпсовані новорічні канікули.

@темы: переїзне

20:23 

Доступ к записи ограничен

何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

21:51

何でもできる. It's just a matter of time.
Подумала тут, що треба інколи себе хвалити. Ну тобто так, зазвичай я являю собою ідеальний приклад лінивого заду, який цілий день сидить за компом. Але ж не завжди. От, наприклад, сьогодні я молодець, тому що:
- Зходила до спортзали, а там навіть трохи збільшила навантаження;
- Їла тільки те, що запланувала, і ні крихти більше (навіть менше, половину перекусу віджала Аліса);
- Прибрала всюди, навіть підлогу мила (відтираючи з матюками кляті засохлі плями меду);
- Не спала вдень;
- Зважувала та рахувала геть усе, що потрапило мені до рота;
- Виконала усі завдання щоденного плану на паззл-інгліш, в тому числі дуже (дужедужедуже) складний для мого рівня кліп.
Це забувається, тож тре хоч іноді фіксувати. Бо я ж інколи насправді молодець.

@темы: душевное, повседневное

15:26

何でもできる. It's just a matter of time.
Приходили ще одні потенційні покупці. І знов те саме - скажіть нам фіксовану ціну в рублях. А банки не працюють до понеділка. Пустирнику мені...

@темы: переїзне

12:38

何でもできる. It's just a matter of time.
Сподіваюся, наступного року вже буде ялинка, яку ми всі разом наряджатимемо, імбірні пряники, сніжки та санчата. А може навіть костюми. Сьогодні ми вдягли новорічні ковпачки, а коли стемніє, підемо до ялинки. Я маю бенгальські вогні та ще кілька прикольних штук, що світяться.
Головне бажання, що я його загадувала вже не вперше, не здійснилось. Ми досі тут. Але щодо наступного року я впевнена. Ще я хотіла зустріти цей рік вагітною або з двома дітьми. В січні дізнаюсь, чи здійснилась ця частина бажання, але шанси є.
На цей рік я нічого не загадуватиму. Я просто знаю, як воно буде. Що нас чекає. Буде важко. Але ми звикнемо. Ми встоїмо. Ми будемо щасливі. І ще я точно знаю, що

Завтра будет лучше



@темы: душевное, семейное

11:30

何でもできる. It's just a matter of time.
Не буду підводити якісь підсумки року. Це не має сенсу. Рік був... Ніякий. Перехідний. В анабіозі, в режимі очікування. Можна писати про дочку, бо вона росте й розвивається щодня. Але про мене, про моє життя писати нема чого. Ми зараз на порозі. Нового, геть іншого життя. Я щодня медитую на курс валют. Нам чекати ще півтора тижні до якоїсь остаточної ясності. Через це я навіть не відчуваю приходу свята. Бо ці десять днів треба якось пережити, і це режим очікування у максимальному напруженні.
А між тим, сьогодні наш перший напівювілей. П'ята річниця. З цього приводу ми маємо, можливо, останню пляшку батьківського вина в нашому житті. А ще я підготувала наші весільні бокали. Тож за п'ять годин, приблизно в той самий час, коли нас оголосили чоловіком та дружиною, ми питимемо це вино з цих бокалів. Ми вже так давно разом. Ми ростимо наше продовження. Ми разом збираємось перевернути своє життя з ніг на голову та зробити крок у невідоме майбутнє. Ми разом. Це саме те, що робить мене щасливою. Навіть у режимі очікування.

@темы: душевное, семейное

15:36

何でもできる. It's just a matter of time.
Я ненавиджу зиму. Вітер, ожеледь, вогкий бруд повсюди аж до середини весни. Необхідність вдягати на себе купу одягу, бо інакше вітер продує аж до кісток. Це геть не моє.
Із зимою мене може примирити тільки одне. Не Новий рік, не день народження. Сніг. Така надзвичайна рідкість у наших краях. Зараз за вікном летять сніжинки. Великі й пухнасті, ніби десь там, нагорі, вибивають величезну пухову подушку. А я дивлюсь на це й думаю: чи станеться колись так, що я звикну до снігу? Чи можливо, що він мені набридне? Чи перестануть сніжинки за вікном бути для мене такими неймовірно заспокоюючими та затишними? Мені хочеться зробити велику чашку какао, загорнутись у ковдру та дивитись у вікно. Наступного року мені знадобиться багато какао.

@темы: душевное