11:17

何でもできる. It's just a matter of time.
Перший робочий день П. пройшов нормально. Новенький чистенький офіс, нормальна техніка, нормальні робочі умови. Звичайний офіс, як він є. Компанія оця. Ми з Алісою, в цілому, провели день непогано, спокійно. Я закінчила, нарешті, розділ манги, трохи понабирала новин і прибралася. Привезли з Розетки бутербродницю зі змінними панелями, не впевнена, що буду часто користуватись панеллю саме для сендвічів, мені якось на грилі зручніше. Тренуюся швидко готувати вранці сніданок і бенто.
Сьогодні з Алісою гуляли по магазинах. Ну, тому що перед нами гостро встало питання чоловікового гардеробу, в якому не вистачає багатьох одиниць. На вихідних я йому знайшла одну сорочку, але не було часу довго лазити й шукати. Тож сьогодні довелось тягнути з собою дитину. Знайти потрібне було складно, бо П. щодо сорочок досить примхливий. Вони мають бути: а) однотонні; б) нейтрального неяскравого кольору, бажано сірого; в) з кишенями; г) з кишенями, що застібаються. От останній пункт найскладніший. Позавчора на одній сорочці пришивала гудзика та робила петлю на кишені. Сьогодні все ж знайшла дві штуки підходящих (і одну, на якій доведеться робити застібку самій). А Аліса отримала бонус: сумочку Hello, Kitty та плюшевого їжака-альбіноса. Не скажу, скільки воно все коштувало, щоб не зізнаватись, до якої міри я скупа. Хоча в мене є виправдання - це справді було єдине, що підійшло.
А зараз я відпочиватиму й може трохи приберусь в кімнаті. Весь попередній тиждень я тут не прибиралась, тож тепер кімнатою складно пройти.

@темы: повседневное, семейное, рассыпное

23:40

何でもできる. It's just a matter of time.
З одного боку, я хвора і мені пора б вже лягати, поки організм все-таки не вирішив відключити мене примусово. З іншого, в голові рояться думки, і їх нікуди не дінеш. Вчора поскаржилась мамі, що минулий рік важко нам дався, це видно навіть зовні: у мене повно сивого волосся. Мама відповіла: все буде добре. І я розумію, що так, буде. Вже є. Робота, дім, друзі. Спокійне життя. Новий рік в Карпатах. Зустрічі з прекрасними цікавими людьми. Я зовсім не шкодую про те, що довелось залишити позаду. Так, було боляче це все залишати, але не шкодую. Жодної секунди не шкодувала. Мої діти ростимуть тут, у щасливому спокійному містечку. Я завагітнію і народжу ще одну прекрасну дочку або не менш прекрасного сина, і гулятиму з ним цими вулицями. Я проходжу повз лікарню і думаю: тут я народжу свою другу дитину. Я проходжу повз школу і думаю: тут навчатимуться мої діти. Я гуляю цими дворами, і відчуваю, наскільки рідними вони для мене вже стали. Все, що було раніше, залишилось так далеко, що здається, ніби це було в минулому житті. Хоча, мабуть, так і було. Я ніколи не дихала так глибоко, як зараз. Я ніколи не відчувала такого дитячого щастя через те, що йдучи вулицею, я завмираю від неймовірного запаху, що йде від заквітченого дерева. Я досі не знаю, що то за дерево, може, липа, а може ще щось, але тоді я просто завмерла, закрила очі й відчувала себе такою живою і справжньою, як ніколи раніше. Я ніколи не була такою щасливою від простого відчуття, що я є, щоб плакати. Я пишу це зараз і в мене на очах сльози. Я ніколи в житті не була настільки вільною.

@темы: душевное

19:03

何でもできる. It's just a matter of time.
Я обрала просто прекрасний момент, щоб застудитись. Без кондиціонера спекотно, мізки плавляться й організм навіть без температури може спробувати відключитись. Під кондиціонером я починаю чхати й горло миттєво пересихає. Блін.

@темы: повседневное

16:33

何でもできる. It's just a matter of time.
Іспит не склав. В понеділок виходить на роботу.

@темы: семейное

10:22

何でもできる. It's just a matter of time.
Їздили з Алісою до лікарні, почали обходити медогляд. Лор претензій не має, в невролога "затримка мовленнєвого розвитку", зрозуміло. Ще треба дерматолог, хірург, психіатр і стоматолог (двох останніх в список не записали, але нібито треба, тож пройдемо й їх про всяк випадок).
Все було б значно простіше, якби Аліса не боялася лікарню. Навіть не лікарів, її лякає саме наближення до будівлі. Ох. Щось я заїпалася трохи. Ще й не виспалась. Ще й П. нема вдома.

@темы: Лисо-мамское, четвертий рік

21:48

何でもできる. It's just a matter of time.
Сьогодні був перший день консультацій П. перед іспитом. Це повноцінний робочий день, 8 годин плюс 3 години на дорогу. Я дуже боялася того, як ми з Алісою впораємось, бо вдвох ми з нею давно не лишались надовго, але день пройшов не так вже й погано. Першу половину дня вона поводилась добре, слухалась, відпускала мене надовго з кімнати. Потім вже почала нити, як завжди. Але чітко усвідомила одразу - тата вдома нема, тато пішов вчитись, він повернеться ввечері.
Тільки вже коли П. мав повернутись додому, я зробила фатальну помилку. Мені почулося, що відкрились вхідні двері, і я сказала це вголос. Насправді ж П. повернувся тільки за 15 хвилин після цього, і весь цей час дитина плакала й кликала тата.
На завтра плани наполеонівські - не тільки день без тата, але й медогляд. Наразі треба пройти трьох лікарів, четвертий вийде з відпустки наступного тижня. До двох з них обмежена кількість талонів. Тож завтра ми з Алісою їдемо в лікарню до відкриття, а там вже як пощастить.

@темы: семейное, Лисо-мамское, четвертий рік

20:17

何でもできる. It's just a matter of time.
Читаю статті про раціоналів та ірраціоналів. І бачу себе в кожному слові. Я спонтанна, дуже. В мене дуже мінливий настрій. Я не прибираюсь тижнями (так, це не перебільшення, між двома останніми серйохними прибираннями в кімнаті пройшов мало не місяць), а потім вичищаю весь дім за день. Я вишиваю "нитками" (один відрізок приблизно дорівнює 20 хвилинам), я розфарбовую картину "плямами" (щоразу обираю кілька цяток конкретного кольору, які мені хочеться розфарбувати саме зараз). Я беру в манга-команді одразу три завдання: тайп, редакт та клін, а якщо завдань малувато, то хоча б тайплю врізнобій, сторінку тут, сторінку там, інакше НУДНО.
"...Фактически, у иррационала есть два состояния: бурной деятельности и снулой рыбы". (с)
Це все про мене. Мені стало трохи легше, і, мабуть, ці кілька абзаців вже допомогли мені краще зрозуміти саму себе.

Якщо згадати, останній розділ диплому я не могла написати дуже-дуже довго. Він у мене не йшов, я не могла зрозуміти, що туди писати. А потім в голову стукнула ідея, і я написала цей розділ за пару годин. І так завжди.

@темы: душевное

11:13

何でもできる. It's just a matter of time.
Я, як завжди, маю купу справ, якими було б непогано зайнятись, але не займаюсь нічим. І щось мене це непокоїть. Так, літня депресія ще не минула. Цьогоріч вона мала причини затягнутися, й буде непогано, якщо вона затягнеться хоча б не до самої осені. Але шансів небагато, чесно кажучи. Чоловік, скоріше за все, вже з початку серпня вийде на роботу. А мені завжди погано, коли його нема поруч. Реально просто фізично відчуваю його відсутність вдома, навіть зараз, коли він більшу частину дня знаходиться на першому поверсі, а я на другому. Буде важко призвичаїтись.
А ще мене жахає, що буде далі. Аліса піде в садок. Якщо пощастить, вона до нього звикне й ходитиме постійно. А я, якщо завагітнію до того часу, роботу шукати вже не буду. Боюся, що час, звільнений від турбот про дитину, витрачатиму на тупіння в комп. Я вже багато разів пробувала вводити якісь графіки, плани, рутини. Годину на день витрачати на саморозвиток, годину на хобі, годину на догляд за домівкою. Прибиратись за графіком. Працювати за графіком тричі на день по годині-півтори. Догляд за собою за графіком або щоденний мінімум. Займатись спортом щодня або за найрізноманітнішими схемами. Не працює. Це все зі мною не працює.
Якщо тест і цього разу буде негативним, проп'ю курс афобазолу. Набридло бути УГ.

@темы: душевное, повседневное

13:22

何でもできる. It's just a matter of time.
Якщо я все ще не вагітна, ці багатогодинні залипання на дитячих сайтах виглядають трохи дивно. Піду ще позалипаю.

@темы: повседневное

11:58

何でもできる. It's just a matter of time.
Щось мене переклинило на тему грошей. Це буває регулярно, але зараз якось дуже сильно.
Наступної п'ятниці в чоловіка іспит. Тільки після нього він почне розсилати резюме. І невідомо ще, скільки часу пройде, поки він знайде роботу. Наразі на рахунку ми маємо щось близько тисячі доларів. Цього нам вистачить місяці на чотири, якщо не буде якихось великих покупок (а я сподіваюся, що їх не буде). Ще банк збільшив нам кредитний ліміт. І головою я розумію, що все нормально й голодна смерть нам не загрожує, але... Але. Від цих думок мені живіт скручує у вузол. Я завжди боялася залишитись без грошей. А зараз ще й нервую через цей іспит. І з чоловіком про це поговорити не можу, бо він теж нервує, це все на ньому, мені навпаки його заспокоювати треба. Боюся навіть думати про те, що він може цей іспит не скласти.

upd Все-таки поговорила з чоловіком. Домовились, що я зареєструю його на ворк.юа та буду розсилати резюме на вакансії, де можлива робота з дому. А він почне моніторити всі вакансії після іспиту в будь-якому випадку, навіть якщо не складе. Зареєструвала його, відправила резюме на пару вакансій, трохи відпустило. Вмію ж я себе накручувати...

upd 2 Йому вже призначили співбесіду!! Юхухууу!!!

upd 3 Співбесіда, нібито, пройшла нормально, тестове завдання зробив (сміявся, що завдання з тієї ж методички, за якою він готується до іспиту), до понеділка має бути відповідь.

upd 4 В двох місцях його готові найняти. В одному менша зарплатня, але дуже близько, в другому зарплатня більша, але їхати в Київ. Після іспиту буде думати, куди саме піде. Чесно кажучи, на таке я навіть не сподівалася. Резюме провисіло на сайті менше доби, вчора я його вже сховала, бо йому постійно дзвонили, і він не міг спокійно займатися. Я знала, що вакансій повно, але не думала, що 1С-ники настільки популярні.

@темы: душевное, семейное

何でもできる. It's just a matter of time.


23:41 

Доступ к записи ограничен

何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

16:22

何でもできる. It's just a matter of time.
Ходили з дитиною до лікарні. Ну, по-перше, в дочки вже чудова пам'ять, тож перспектива йти до лікаря після того, як в неї брали кров, їй не дуже до вподоби. Тож весь час вона нила (а після щеплення ревіла в голос) й висіла на мені. Тепер вона ниє вже лежачи на ліжку, а я завтра не встану.
Але є ще й по-друге, яке додається до моєї копилки дрібниць, через які я дуже-дуже сильно люблю це місто. Це все люди.
Вчора я дзвонила медсестрі, щоб спитати, коли можна прийти на прийом. Сьогодні ми прийшли о другій, вона покликала нас поза чергою (нагадаю, вона бачила мене вдруге), і поки я тримала Алісу, щоб в неї не випав градусник, попередила іншу медсестру, яка якраз робить щеплення. Бо о другій в неї вже скінчився робочий день! І вона чекала нас, поки дитину оглянуть, а потім ще й розмовляла з нею, відволікаючи від неприємних процедур. Я не можу уявити, щоб в Керчі в лікарні нас хтось чекав після закінчення робочого дня, бо завтра лікар йде у відпустку, і нам необхідно зробити щеплення саме сьогодні.
Це неймовірна різниця між тим, що було, і тим що ми маємо. Ця різниця настільки вражає, що в мене навіть не зіпсувався настрій, хоча я неймовірно втомилась. Я люблю цих людей. Я люблю це місто. Дуже-дуже сильно люблю.

@темы: Лисо-мамское, четвертий рік, Боярське

20:59

何でもできる. It's just a matter of time.
Аліса отримала направлення і вже зарахована в садок. Завтра підемо робити щеплення, а потім займемось проходженням лікарів.

@темы: Лисо-мамское, четвертий рік

00:19

何でもできる. It's just a matter of time.
Вперше за три роки мені хочеться плакати. Там було не так вже й добре. Я щаслива зараз. Я знаю, що далі буде краще. Але я втратила все це назавжди.

Мітридатські сходи - це наше перше побачення. Ми піднімалися сходами, оглядаючи краєвиди, і грали в "Я ніколи не..." І я так і не запам'ятала, скільки ж там, врешті решт, сходинок.

Я реально плачу зараз, о боги...

01.07.2017 в 19:49
Пишет  fashion lemur:

Итак, мегастатья о разрушениях в оккупированном Крыму опубликована.

Небольшая преамбула: по какому принципу создана подборка. Здесь нет ничего, что касается социальной жизни (свет, вода, цены, медицина, школа, пиздец всему). Здесь нет проблемы мусора -- она слишком сложна, велика и объемна, о ней диссер надо писать, и в данных рамках я попытался, но понял, что не справлюсь. Здесь нет случаев небольших разрушений -- разбитых статуй, сломавшихся фонтанов и пр. Здесь только то, что составляло славу и красоту Крыма и что сейчас уходит. Да, возможно, список неполный. Я старался донести самое-самое важное, и то самого важного оказалось на пять листов.

Приятного чтения.

URL записи

19:59

何でもできる. It's just a matter of time.
Є люди, з якими зустрічаєшся, і хочеться говорити, й говорити, й говорити. Про все на світі. Просто тому, що ви чудово співпадаєте одне з одним. У вас різні інтереси, але вам цікаво разом. І не хочеться відпускати. Але доводиться розходитись. І лишається тільки чекати наступної зустрічі. Щоб говорити, й говорити, й говорити про все на світі.

@темы: душевное, виртуальное

14:27

何でもできる. It's just a matter of time.
Літня депресія. Щось рано цього року, але все те ж саме, що й раніше. Нічого не хочеться робити, цілими днями сиджу й дивлюся "Я зомбі" та складаю пасьянси на компі. Найгірше те, що я не можу в такому стані нічого захотіти. І постійно думаю про солодке.
Мабуть, саме тому запланованих зустрічей очікую з нетерпінням. Вони мусять хоч трохи розвіяти цей сонний морок і оживити мене.

@темы: душевное

09:37

何でもできる. It's just a matter of time.
Перша ніч без памперса пройшла нормально. Сталося це спонтанно, ми б ще довго не наважились. Але цього разу Аліса просто заснула, й будити її, щоб надіти памперс, здалося мені поганою ідеєю. Тож я вирішила ризикнути, тим більше, що під простирадлом вже давно лежить пелюшка, що поглинає вологу.
Ну, пелюшка не знадобилась, дитина спала всю ніч, прокинулась й випила трохи чаю лише вже під ранок. Загалом проспала майже 12 годин, що є абсолютним рекордом. Яка ж вона вже велика...

@темы: Лисо-мамское, четвертий рік

11:51

何でもできる. It's just a matter of time.
Щось у нас не виходить із продовженням роду. Вже півроку не виходить. Ну, тобто вийшло один раз, але не зрослося (розуміти буквально). Тож, як і минулого разу (4 роки тому), вирішила: якщо вкотре не вийде, почну задротити на схудненні, щоб відволіктись.
Отже, нова директива. Замінник цукру, оскільки від солодкої кави я не відмовлюся (гидота, звісно, але краще, ніж коли я пробувала востаннє, і поки кава гаряча, пити можна). Зменшення кількості майонезу і майонез з меншим вмістом жиру (кілька спроб відмовитись від нього повністю провалились). Пробую танцювати або хоча б згадувати базові рухи (тут одразу дві проблеми: Алісі не подобається, коли я танцюю, а старий ноут, що живе на третьому поверсі, не тягне ютуб). Щодня вправи (необхідний мінімум - 100 повторів на прес, все решта тільки якщо є сили й бажання).
Від вправ маю дивний побічний ефект - мене пробиває на прибирання. Вчора вичищала кухню, сьогодні - у ванній. Ну, хоч так, додаткове навантаження.

@темы: фигуристое

16:00

何でもできる. It's just a matter of time.
Ну що, я це зробила. Знайшла ролик, де більш-менш сподобались танець і музика, і щойно спробувала. Звісно ж, нікуди не попадала, ні в рухи, ні в музику, але намагалася робити хоч щось приблизно в потрібному темпі. Дуже важко. Дуже класно. Може, на 10 раз вже зможу хоча б приблизно нормально повторювати рухи.

@темы: фигуристое, повседневное