16:53

何でもできる. It's just a matter of time.
Ладно, якщо відволіктися від відчуття "я тупе лайно і нічого не розумію", маємо от що. В групі, курс якої я проходжу по записах, оце завдання, на яке я сьогодні вбила годин п'ять (з них на основне завдання - три), вчасно виконали лише троє. Не повністю. Хтось лише наполовину, хтось без додаткового. Так, мушу зізнатися, коли я чогось довго не можу втямити, я підглядаю в готові роботи. І дуже рідко, коли вже зовсім ніяк втямити не можу, копіюю код. Так було пару разів раніше, і от сьогодні. Фігня в тому, що жодного разу ще цей позичений у когось з учнів код не спрацював. Я потім все одно сиджу сама і пишу власний. Ще раз. З групи лише троє людей за чотири дні змогли сяк-так зробити завдання, при чому складні задачі виконані неправильно. Я зробила його за 5 годин, і, наскільки я можу бачити, там все працює. Я правда не розумію, звідки взагалі це відчуття про "тупе лайно". Практики мало. Теми новій незвичні. Але. Я. Це. Можу. І я точно справляюся не гірше, а досить часто навіть краще за інших. Колись я дійду до того, що напишу собі величезний плакат зі словами "Я це можу!" Може, хоч так менше сумніватимусь у собі.

@темы: душевное, учебное

16:12

何でもできる. It's just a matter of time.
З дев'ятої сиділа з домашкою. З перервами, звісно, і з дитиною погуляла, і поїсти, і потупити в комп. Але довго. Причому, останні дві години сиділа над двома додатковими задачами, основне в масі було легке, просто знайти в документації потрібний метод. Але я все зробила, навіть найскладніше.

@темы: учебное

19:29

何でもできる. It's just a matter of time.
Сьогодні до мене приїздила  Innoria-Agni, щоб допомогти у проходженні паспортної епопеї. Два свідчення з чотирьох вже є, лишились Антон і П. Іра ще й допомогла мені вигулювати маленьких Аліс, яких сьогодні, судячи з того, як я зараз почуваюся, у мене точно більше, ніж одна. Аліса, як не дивно, нове обличчя сприйняла із задоволенням, а потім ще питала "А де Іра?" Заодно і моє ім'я нарешті правильно вивчила))

@темы: повседневное, Лисо-мамское, паспортне, п'ятий рік

21:03

何でもできる. It's just a matter of time.
Кілька тижнів збиралася з духом, щоб "поїсти скла" - подивитись історичну драму з моїм улюбленим Фуджигая-саном про самураїв. Це якраз того типу драма, коли "все умерли", тому що історичний факт. Зібралась. Ввімкнула. А там звук відстає від зображення мало не на хвилину. Чорт.

@темы: виртуальное

09:07

何でもできる. It's just a matter of time.
Продовжую гризти граніт, і стало якось вже зовсім важко. Я не можу зрозуміти логіку того, що мушу робити. Я бачу перед собою задачу і шукаю зразки, які переробляю під цю задачу. І ще триста разів переробляю, бо воно, сЦуко, не працює. А я не розумію, чому не працює. Я не розумію, як воно має працювати. І коли воно працює, я так само не розумію, чому. Ну, тобто з поставленими викладачем задачами я справляюся. Але не розумію.

@темы: учебное

08:23

何でもできる. It's just a matter of time.
Я сподівалася, що займуся навчанням, коли мама приїде. Намріяла собі, що вона сидітиме з дочкою, а я піду за комп П. і дивитимусь уроки. Ага. За дев'ять днів я змогла таке провернути 1 (один) раз. Зате щойно вона поїхала, я можу спокійно займатися уроками - вчора робила перевірку форми і калькулятор розрахунку вартості товару (не закінчила, треба ще якось зробити, щоб вибір способу доставки міняв ціну), а сьогодні розважалася із кнопкою, яка тікає від курсора по всьому екрану. Іще одне завдання - галерея із прев'ю - до болю нагадує мою сторінку з картами Кепеш-Якші, тому я її лише трохи допилила. Додивитись ще півтори години уроку і зробити ще чотири завдання, одне з яких теж перевірка форми, тож має бути не дуже складно.

@темы: учебное

16:28

何でもできる. It's just a matter of time.
Мама вже прямує назад до Криму. Перед від'їздом вона надавала мені купу "цінних" указівок, типу готувати хоча б раз на тиждень суп (нащо?! Його ніхто не їсть в цій родині, навіть той єдиний рецепт, який ми можемо поїсти, набридне надто швидко), обов'язково перевірити печінку (один раз за ці дев'ять днів болів живіт, досі бувають постефекти прийому антибіотиків), та ще походити на масаж і відвідати окуліста, бо її непокоять мої часті головні болі.
Останнє мене просто вбило. Ну да, саме зараз це просто необхідно, коли у мене голова терпимо болить пару разів на тиждень на зміну погоди. Зараз я прямо помру, якщо не знайду й не вилікую причину. А п'ятнадцять років тому, коли я мало не щодня буквально лізла на стіну від мігрені, мені давалася таблетка цитрамону зі словами "Випий, допоможе. Всім допомагає, що ти там вигадуєш, що на тебе не діє". А на мене не діяло. І мені щоразу хотілося здохнути прямо там, щоб не мучитись. Які лікарі, які обстеження. Всім допомагає таблетка цитрамону, що ти вигадуєш.

@темы: гневное, семейное

16:36

何でもできる. It's just a matter of time.
От дуже мені подобається такий момент у фільмах. Жінці роблять якусь вигідну робочу пропозицію, яка передбачає переїзд у інше місто або країну. Вона не знає, що їй обрати, і вся у роздумах. Її бойфренд, дізнавшись про це, негайно робить їй пропозицію руки і серця. Ну тобто необхідність приймати одразу два складних рішення замість одного капець як їй допоможе.

@темы: виртуальное

15:25

何でもできる. It's just a matter of time.
У інстаграмі бажаючі можуть переглянути зафіксовану першу Алісину поїздку у велику цивілізацію. Їздили на ВДНГ, каталися на гойдалках у парку гойдалок, роздивлялися лебедів і качок біля озера (Аліса намагалася зловити виводок каченят), Аліса настрибалась і налазалась на батуті. Мені дуже сподобались гойдалки - на будь-який смак і вагу. Туди їхали на таксі, назад на маршрутці, Аліса трохи поспала, але загалом поїздка пройшла прекрасно.

@темы: семейное, Лисо-мамское, п'ятий рік

16:50

何でもできる. It's just a matter of time.
На четвертий день почалися придирки до того, як я харчуюся, і знецінювання дитячих спогадів. "Ти все вигадала" і "ти чомусь нічого ніколи не розповідала". Ну-ну. Цікаво, до чого дійде за тиждень.

@темы: семейное

15:19

何でもできる. It's just a matter of time.
Алісі сьогодні виповнилося чотири роки, але вона про це ще не знає. Для неї ми просто гуляли в парку, а потім просто купили тортик. Вона неймовірно змінилася за цей рік. Вона нарешті заговорила! Вона почала спілкуватися з людьми. В неї проявився характер - вона вміє пристосовуватись, спочатку спостерігає, а потім обирає позицію. Може йти за кимось, може вести за собою, залежно від ситуації. Надзвичайно яскраво проявилася наша схожість - і зовні (навіть мама нарешті визнала, що дочка має більше від мене), і за характером. Мені дуже складно з нею, я одразу стаю на диби, і ми просто вперто стоїмо кожна на своєму, не намагаючись прийти до якогось компромісу. Але я вчуся. Вона точно не пропаде, вона зможе бути і видатною лідеркою, і непомітною сірою мишкою, якщо їй це буде потрібно. Наша головна задача - зберегти цю прекрасну сильну особистість і дати їй тверду опору з щасливого дитинства і батьківської любові. З того, чого самі не мали. Іноді я дивлюся на неї і ловлю себе на тому, що заздрю. Заздрю тому, наскільки вона вільна, відверта і яскрава. Моя дочка неймовірна, як і моя любов до неї.

@темы: душевное, Лисо-мамское, п'ятий рік

11:32

何でもできる. It's just a matter of time.
Все, в паспортному сказали, що можна записуватись, вони дадуть папірець, який мають написати свідки. Завтра підемо всі разом. Хоч би вся ця епопея скоріше закінчилась.
Добре те, що свідкам всім разом приходити необов'язково, вони можуть приходити поодинці. Це велике полегшення, коли один свідок з Криму, один - з Києва, один працює добу через дві, а один взагалі в армії.

@темы: паспортне

19:28

何でもできる. It's just a matter of time.
Я навіть приблизно не усвідомлювала, як сильно мене ця новина про вбивство зачепила. Не усвідомлювала, поки не прочитала про спецоперацію і мене не відпустило. Тепер читаю новини і нервово сміюся. Піду вип'ю за його здоров'я.

upd Серйозно, мені перший раз за весь день захотілося їсти. У мене весь день очі були на мокрому місці. Мені весь день хотілося в нірку і оплакувати, тоді я ще не розуміла, що чи кого. Тепер розумію. Просто... Для мене все це починалося з його ЖЖ. У грудні 2013-го я не знала, яким джерелам вірити, і читала його. Він здавався вартим довіри. Виявляється, для мене це важить значно більше, ніж я могла б уявити.

@темы: душевное, политическое

10:14

何でもできる. It's just a matter of time.
Ще цікавий момент - російською стало важко розмовляти. Коли не замислююся над цим, автоматика перемикається на українську.

@темы: повседневное

09:52

何でもできる. It's just a matter of time.
Мама приїхала вчора і цілий день не відходила від Аліси. Я змогла закінчити додаткові завдання (сторінка авторизації та блок, який рухається, коли натискаєш на кнопки), але все-таки мене це парить. Так, я головою розумію, що мама онуку не бачила більше року, але я бачу, що після 12 годин в автобусі у неї є сили весь день гратися з дитиною, а у мене цих сил нема ніколи. А ще мене парить, що мама миє посуд, а зараз вона пішла за продуктами і буде готувати обід. Я не вмію приймати допомогу. Не можу розслабитись і відпустити це. Як же кепсько бути мізантропом, якому доводиться спілкуватись з людьми.

@темы: душевное, повседневное, учебное, семейное

21:15

何でもできる. It's just a matter of time.
А тепер раптом виявляється, що ці блядські збори, виявляється, добровільні. ДОБРОВІЛЬНІ! І саме тому П. туди забрали, фактично, під конвоєм. Мені зараз трохи хочеться вбивати, якщо чесно.

@темы: гневное, семейное

18:20

何でもできる. It's just a matter of time.
Знов жахлива істерика на вулиці. Відкат на півроку, нічого так. Я вже й забула, як це було жахливо.

@темы: Лисо-мамское, четвертий рік

08:28

何でもできる. It's just a matter of time.
Аліса в саду влаштувала таку істерику, що я остаточно зрозуміла - все, дитині потрібен відпочинок. Хай навіть ціною моїх нервів. Побажайте мені не збожеволіти за цей місяць.
Зараз поїм, приберуся, куплю фольгу на вікно, куплю ще трохи продуктів, щоб вже точно нікуди не треба було бігти у вихідні. Якщо лишиться час, побігаю ассассином, недарма ж мені Качмарек згадався. І манга ще, мангу поредагувати, забула зовсім.

@темы: повседневное, Лисо-мамское, четвертий рік

20:53

何でもできる. It's just a matter of time.
Час ніби застив на місці. День тягнеться, і тягнеться, і тягнеться. Я не знаю, куди себе приткнути. Мабуть, мені цей місяць потрібен, щоб перестати бути психологічно залежною від нього. Щоб стати дійсно самодостатньою людиною. Поки що мені фізично погано від того, що його нема поряд.

@темы: душевное, семейное

17:22

何でもできる. It's just a matter of time.
Щось мені дедалі більше здається, що з наступного тижня дитина в садок не піде. Ну, по-перше, приїде мама, тож сферично у вакуумі можна уявити, що я поставлю вебшторм на комп П. і працюватиму там, поки мама розважатиме Алісу. По-друге, дитина реально втомилася, щодня знов ідемо через сльози. І якось знов підозріло носом хлюпає. По-третє, за три вихідні я, скоріше за все, встигну адаптуватися до перебування з дитиною в режимі 24/7, а якщо потім повести її в сад, то адаптуватися доведеться заново. Ну, і взагалі мені не хочеться додавати дитині переживань, досить із неї того, що тато раптом кудись зник, ще й мами немає поряд більшу частину дня. Тож, скоріше за все, завтра поведу востаннє, добре поприбираюсь вдома (бо з Алісою не вийде попилососити, вона боїться), а потім, якщо за вихідні не збожеволію, влаштую їй канікули аж до осені.
А святкування дня народження відкладемо до повернення П.

@темы: Лисо-мамское, четвертий рік