четверг, 16 августа 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Щойно написав напарник. Він нарешті дібрався все перевірити, і я надзвичайно крута. Я була готова половину переписувати, як завжди. Але, якщо не зважати на кілька дрібних моментів, які так-то не помилки, а побажання, все працює. От прямо з першого разу.
пятница, 10 августа 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Прокинутись через "Мам, я покакала", зрозуміти, що болить і крутить шлунок, не змогти заснути через цю незрозумілу нудоту, сісти працювати пів на восьму. А як ваш ранок?
среда, 08 августа 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
День вже не здається прожитим марно, якщо вранці написати бодай один скрипт. Напарник все ще не відповідає, тож пишу без тесту, тестуватиме потім все разом. Задач лишається все менше, наразі з важливих п'ять. Заодно правлю стилі, прибрала стильовий скрипт і прописала замість нього флексбокс, бо заїбало.
Завтра везти Алісу на перевірку манту і щеплення. Потім ще залишиться два щеплення від гепатиту, не знаю, коли ми їх робитимемо.
А мені вже давно треба зробити УЗД щитовидки, але в будні я прив'язана до дому, а у вихідні їхати в Київ у таку спеку зовсім не хочеться.
Втім, в Київ ми все-таки, скоріше за все, поїдемо цими вихідними, бо дитина марить "парком з качелями". Хтось хоче приєднатись?
Думаю над тим, щоб почати записувати кілометраж, накручений на велотренажері. Так-то я приблизно пам'ятаю, але я поставила собі мінімальну планку на тиждень і не знаю, чи я її виконую.
Кісумай-манія в плані крутіння педалей виявилася дуже корисною. Веселіше і допомагає підтримувати хороший темп.
Доречі, я тут згадала, як захворіла Адамом, і зрозуміла, що все нормально. Там я теж переглядала по сто разів все, до чого могла дотягнутись. Фігня лишу в тому, що в Адама випущено лише три альбоми, я їх завчила на пам'ять і перестала слухати, бо набридло. А це японці, з японським трудоголізмом і продуктивністю. Поки мені набридне хоча б один альбом, вони випустять три нових. Тож ця трава надовго.
Завтра везти Алісу на перевірку манту і щеплення. Потім ще залишиться два щеплення від гепатиту, не знаю, коли ми їх робитимемо.
А мені вже давно треба зробити УЗД щитовидки, але в будні я прив'язана до дому, а у вихідні їхати в Київ у таку спеку зовсім не хочеться.
Втім, в Київ ми все-таки, скоріше за все, поїдемо цими вихідними, бо дитина марить "парком з качелями". Хтось хоче приєднатись?
Думаю над тим, щоб почати записувати кілометраж, накручений на велотренажері. Так-то я приблизно пам'ятаю, але я поставила собі мінімальну планку на тиждень і не знаю, чи я її виконую.
Кісумай-манія в плані крутіння педалей виявилася дуже корисною. Веселіше і допомагає підтримувати хороший темп.
Доречі, я тут згадала, як захворіла Адамом, і зрозуміла, що все нормально. Там я теж переглядала по сто разів все, до чого могла дотягнутись. Фігня лишу в тому, що в Адама випущено лише три альбоми, я їх завчила на пам'ять і перестала слухати, бо набридло. А це японці, з японським трудоголізмом і продуктивністю. Поки мені набридне хоча б один альбом, вони випустять три нових. Тож ця трава надовго.
понедельник, 06 августа 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Інколи, особливо після того, як дивлюся фільми англійською (майже без сабів, юхухууу!), у мене мозок заклинює. Я розмовляю з чоловіком, і розумію, що фраза, яку я збиралася сказати наступною, англійською. І я не можу підібрати нормальний аналог. Я навіть не впевнена, що ця фраза побудована правильно, але розумію, що якби я не помітила й не зупинилась, вона б чудово й легко лягла на язик.
Коли розберуся з роботою і стане трохи полегше, піду вчити мову. Хочеться і пора.
Коли розберуся з роботою і стане трохи полегше, піду вчити мову. Хочеться і пора.
воскресенье, 05 августа 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Трапився мені тут серіал "Дієтленд". Я ще не подивилась навіть півсерії, але вже знайшла дещо важливе.
Головна героїня - товстушка, яка зациклена на схудненні. Вона ходить у групу для тих, хто хоче схуднути. В цю групу вперше приходить новенька. Їй розповідають про філософію групи - що вони худнуть для того, щоб їм стало приємно в своєму тілі. На що та відповідає: "Я обожнюю себе! Я хочу схуднути, бо спина болить, а не для всієї цієї херні".
Чорт. Це так неймовірно ПРАВИЛЬНО!
Головна героїня - товстушка, яка зациклена на схудненні. Вона ходить у групу для тих, хто хоче схуднути. В цю групу вперше приходить новенька. Їй розповідають про філософію групи - що вони худнуть для того, щоб їм стало приємно в своєму тілі. На що та відповідає: "Я обожнюю себе! Я хочу схуднути, бо спина болить, а не для всієї цієї херні".
Чорт. Це так неймовірно ПРАВИЛЬНО!
пятница, 03 августа 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
П. сьогодні став свідком ДТП. Прямо поряд з нашим домом мотоцикл і автомобіль не поділили перехрестя. Тепер шукає, куди писати, щоб тут встановили лежачих поліцейських.
何でもできる. It's just a matter of time.
Гулянням по вконтактівських сторінках керчан навіяло. У моєму класі були дві дівчинки. Близнята, старші в багатодітній сім'ї, в наш клас прийшли у 5 класі - залишились на другий рік.
Так от. Коли їхній мамі Ірині було 29 (може вже виповнилось 30, точно я не пам'ятаю), як мені зараз, її старші дочки якраз... Ні, не пішли в школу, це було б надто просто. В школу тоді пішла її молодша дочка. А старші її якраз закінчили. Їм було майже по 16. Невеличка картинка, яка прекрасно змальовує середовище, серед якого я росла.
Так от. Коли їхній мамі Ірині було 29 (може вже виповнилось 30, точно я не пам'ятаю), як мені зараз, її старші дочки якраз... Ні, не пішли в школу, це було б надто просто. В школу тоді пішла її молодша дочка. А старші її якраз закінчили. Їм було майже по 16. Невеличка картинка, яка прекрасно змальовує середовище, серед якого я росла.
何でもできる. It's just a matter of time.
This is completely how my working looks like:


13:34
Доступ к записи ограничен
何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
четверг, 02 августа 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Аліса стала розмовляти дуже смішним суржиком. Часто вона знає слово обома мовами, але плутає роди чи ще якісь форми. Наприклад, питає "Що в твоєму кишенє?", або про ляльку каже, що в неї "дуже миле обличико". Це часто збільшує рівень складності у нашій постійній грі в крокодила. Але в будь-якому разі, як би важко не було її зрозуміти, це неймовірна різниця із тим, що було рік тому. Якщо раніше було проблемою, що вона не спілкується, то тепер проблема в тому, що вона спілкується постійно і з усіма! З усіма дітьми на вулиці вітається, я вже перестала питати, чи це дитина з садочку, звикла, що зазвичай це просто дитина. Але як пояснити, що не треба розмовляти з незнайомими дорослими, я не знаю.
Почали вчити віршики і голосні букви. Серйозний прогрес у малюванні. Та й взагалі в усьому, росте дитинка неймовірними темпами. Єдине, в чому прогресу нема - їжа. За те, щоб нагодувати її чимось нормальним, у нас щоденна війна. Але я тверда й незламна, тож до кінця літа вона почне їсти. В неї просто вибору не буде. Хоча я цілком розумію, що ми самі винні і треба було починати раніше, а не чекати якогось дива.
Думаємо про танці на наступний навчальний рік і логопеда на після Нового року.
Почали вчити віршики і голосні букви. Серйозний прогрес у малюванні. Та й взагалі в усьому, росте дитинка неймовірними темпами. Єдине, в чому прогресу нема - їжа. За те, щоб нагодувати її чимось нормальним, у нас щоденна війна. Але я тверда й незламна, тож до кінця літа вона почне їсти. В неї просто вибору не буде. Хоча я цілком розумію, що ми самі винні і треба було починати раніше, а не чекати якогось дива.
Думаємо про танці на наступний навчальний рік і логопеда на після Нового року.
среда, 01 августа 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Так, я це зробила. Як могла ввічливо, але таки спробувала пояснити мамі, як сильно мене дратує, коли їй в черговий раз щось не подобається, і попросила наступного разу тримати свою цінну думку при собі.
Це я сьогодні дивилася в інеті куртки, коли мама написала й спитала, чим я займаюся. Ну, і я чисто заради експерименту чесно відповіла про куртки. І навіть на питання, яку саме я хочу, теж чесно відповіла. Так, реакція цілком відповідала тому, що я очікувала. "Не представляю тебя в косухе. Ты будешь выглядеть смешно". Що і треба було довести.
There was nothing about me. It's all about her. So why do I fucking care?
Це я сьогодні дивилася в інеті куртки, коли мама написала й спитала, чим я займаюся. Ну, і я чисто заради експерименту чесно відповіла про куртки. І навіть на питання, яку саме я хочу, теж чесно відповіла. Так, реакція цілком відповідала тому, що я очікувала. "Не представляю тебя в косухе. Ты будешь выглядеть смешно". Що і треба було довести.
There was nothing about me. It's all about her. So why do I fucking care?
何でもできる. It's just a matter of time.
А взагалі, я вже мрію про осінь. Ненавиджу літо. В дитинстві ще якось можна було з ним миритись - канікули і море. Хоча радість від нечастих походів на море начисто перекривалася ненависним городом і нескінченними фруктами, які я по півдня різала на варення і компот. Не дуже часто, але фрукти і город в моєму літі були точно частіше за море.
А тепер взагалі нічого не радує в літі. Спека, комахи, дихати нічим. Вологість така, що, якщо не ввімкнути кондиціонер, у мене вимите волосся не сохне годинами. На вулицю вийти - вже подвиг. Добре хоч єдиний дитячий майданчик, розташований у затінку, тут зовсім поряд. Там завжди вітерець і тінь. В черговий раз радію, що в листопаді із роботою не склалося. Бо це виготовлення косметики, це, скоріше за все, варка і високі температури. Та й взагалі, в таку погоду щодня ходити на роботу не хочеться зовсім. Скоріше б уже вересень.
А тепер взагалі нічого не радує в літі. Спека, комахи, дихати нічим. Вологість така, що, якщо не ввімкнути кондиціонер, у мене вимите волосся не сохне годинами. На вулицю вийти - вже подвиг. Добре хоч єдиний дитячий майданчик, розташований у затінку, тут зовсім поряд. Там завжди вітерець і тінь. В черговий раз радію, що в листопаді із роботою не склалося. Бо це виготовлення косметики, це, скоріше за все, варка і високі температури. Та й взагалі, в таку погоду щодня ходити на роботу не хочеться зовсім. Скоріше б уже вересень.
何でもできる. It's just a matter of time.
Вчорашній день наочно показав, що працювати, коли погано почуваєшся і спиш на ходу - так собі ідея. Бо помилки. Дуже дрібні, але через них доводиться все переробляти з нуля. І я взагалі не розумію, що зі мною було, вчора був день якогось страшного тупіння. А коли я розповідала про це П., то спробувала віддати йому Алісин чупачупс, який якраз відкривала. Як ефектне підтвердження своїх слів.
Спати хочу.
Спати хочу.
вторник, 31 июля 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Написала ще три скрипти, відправила на тест. Крупних і складних завдань залишилося небагато, але хвости і блох ми підбиратимемо ще довго. Але вже легше. Хоча й досі нервово - чи все там правильно. Здавалося б, робила за тим же шаблоном, який вже перевірено, він працює. Але нервово.
Та й взагалі щось таке у повітрі незрозуміле. Я другий день на взводі, дочка капризна і щонайменше одна істерика на день. А коли вона постійно ниє чи кричить, то і я заводжусь на раз-два. П'ю заспокійливе, сподіваюся, хоч трохи допоможе.
На прогулянці сьогодні зустріли аж дві постійних компанії, кожна з яких складається з дівчинки, з якою грає Аліса, і бабусі, з якою ми зчеплюємось язиками. Одна з дівчаток з Алісиної групи, але весь попередній рік хворіла. Тим не менш, Аліса її запам'ятала і часто каже, що скучає за нею. Сподіваюся, цього року вони обидві хворітимуть менше. Хоча я погано уявляю, як з ними впораються вихователі, Аліса і Маша разом - це стихійне лихо.
Вчора заповнила комод. Думаю над поповненням доньчиного гардеробу. Вона стала якось неймовірно швидко рости, і куплені навесні сукні їй вже скоріше як туніки. А вона ж принцеса, їй треба сукні. Комод на вигляд невеликий, суттєво менший за той, що лишився в Керчі, але досить місткий. Принаймні, все, що я хотіла в нього вмістити, прекрасно влізло.
Над поповненням свого гардеробу теж думаю. Зловила реакцію при розгляданні суконь: "Ой, вона прикольна. Але мені в ній буде не дуже. Але вона мені дуже подобається, тому пофіг!" "Не дуже" - це в значенні "я надто товста". Воно все ще з'являється, але я вже можу його ігнорувати. Прорив.
Та й взагалі щось таке у повітрі незрозуміле. Я другий день на взводі, дочка капризна і щонайменше одна істерика на день. А коли вона постійно ниє чи кричить, то і я заводжусь на раз-два. П'ю заспокійливе, сподіваюся, хоч трохи допоможе.
На прогулянці сьогодні зустріли аж дві постійних компанії, кожна з яких складається з дівчинки, з якою грає Аліса, і бабусі, з якою ми зчеплюємось язиками. Одна з дівчаток з Алісиної групи, але весь попередній рік хворіла. Тим не менш, Аліса її запам'ятала і часто каже, що скучає за нею. Сподіваюся, цього року вони обидві хворітимуть менше. Хоча я погано уявляю, як з ними впораються вихователі, Аліса і Маша разом - це стихійне лихо.
Вчора заповнила комод. Думаю над поповненням доньчиного гардеробу. Вона стала якось неймовірно швидко рости, і куплені навесні сукні їй вже скоріше як туніки. А вона ж принцеса, їй треба сукні. Комод на вигляд невеликий, суттєво менший за той, що лишився в Керчі, але досить місткий. Принаймні, все, що я хотіла в нього вмістити, прекрасно влізло.
Над поповненням свого гардеробу теж думаю. Зловила реакцію при розгляданні суконь: "Ой, вона прикольна. Але мені в ній буде не дуже. Але вона мені дуже подобається, тому пофіг!" "Не дуже" - це в значенні "я надто товста". Воно все ще з'являється, але я вже можу його ігнорувати. Прорив.
понедельник, 30 июля 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Глянула зараз на годинник і подумала, що час сьогодні летить якось зовсім шалено швидко. Потім згадала, що заледве зішкребла себе з ліжка о десятій, і зрозуміла, що все норм.
За цей час встигла написати два скрипти (відправила напарнику на тестування, подивимось, що буде), приготувати обід (парові котлети нам несподівано зайшли, навіть Аліса через раз їх їсть) та зібрати пару коробок. Іще хоча б парочку треба сьогодні зібрати, але це під питанням, бо привезли комод і його теж треба зібрати. І заповнити, але це вже легше. І коробки теж треба буде заповнювати, але це не терміново. І може, коли я закінчу, кімната перестане скидатись на склад з речами, а стане схожа на кімнату.
А зараз мені треба на щось відволіктись, бо напарник писав вранці, що зайнятий, тож протестувати мою сьогоднішню роботу поки не зможе.
upd Запити працюють, ура! Сьогодні вже навряд чи щось робитиму, а завтра займуся рештою запитів за тим же шаблоном. Потроху стає легше. Цей проект реально багато чого мене навчить.
За цей час встигла написати два скрипти (відправила напарнику на тестування, подивимось, що буде), приготувати обід (парові котлети нам несподівано зайшли, навіть Аліса через раз їх їсть) та зібрати пару коробок. Іще хоча б парочку треба сьогодні зібрати, але це під питанням, бо привезли комод і його теж треба зібрати. І заповнити, але це вже легше. І коробки теж треба буде заповнювати, але це не терміново. І може, коли я закінчу, кімната перестане скидатись на склад з речами, а стане схожа на кімнату.
А зараз мені треба на щось відволіктись, бо напарник писав вранці, що зайнятий, тож протестувати мою сьогоднішню роботу поки не зможе.
upd Запити працюють, ура! Сьогодні вже навряд чи щось робитиму, а завтра займуся рештою запитів за тим же шаблоном. Потроху стає легше. Цей проект реально багато чого мене навчить.
何でもできる. It's just a matter of time.
Знов і знов у переписці з мамою ловлю себе на тому, що виправдовуюсь. Рефлекс. Я все роблю не так, тому треба пояснити, чому так вийшло. Чому ми не збираємо комод одразу, як він прийшов. Чому ми так і не визначились із покупкою шафи. Чому я хочу аерогриль, а не духовку. Чому я не гуляла з дитиною. Тому що хочеться про щось розповісти, але я знаю - ЗНАЮ - яка буде реакція. І одразу починаю пояснювати - П. возиться з компом, шафу ми вже не хочемо, а хочемо полиці в ніші, але це треба замовляти, духовку нікуди ставити, ти ж бачила мою кухню, на вулиці потоп і на майданчику ніде ногу поставити, щоб не потонути в бруді.
Недавно мені наснилося, що я знову про щось розповідаю мамі, вона починає казати, що треба було все зробити якось інакше, а я сміюся: "Ну да, як і очікувалось, тобі знов усе не подобається". Хочу мати сили сказати так не тільки уві сні.
Недавно мені наснилося, що я знову про щось розповідаю мамі, вона починає казати, що треба було все зробити якось інакше, а я сміюся: "Ну да, як і очікувалось, тобі знов усе не подобається". Хочу мати сили сказати так не тільки уві сні.
суббота, 28 июля 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
От завжди так. Спочатку я довго-довго не хочу нічого, працюю через силу, по дому роблю лише критично важливе для виживання. А потім до мене приходить натхнення. І я починаю завзято хапатись за все-все-все, і по роботі/навчанню, і по дому. А потім просто падаю і помираю від утоми. Тому що знаю, що завтра такого настрою може й не бути, а значить треба зробити все зараз. І зупинитись дуже важко. Але треба.
Це я зараз вмовляю себе відпочити і подивитись серіальчик, а не бігти збирати коробки і комод. Мангу вже закінчила, від напарника відповіді ще нема, лишаються тільки фізичні заняття. Але це саме той день, яким я задоволена.
Це я зараз вмовляю себе відпочити і подивитись серіальчик, а не бігти збирати коробки і комод. Мангу вже закінчила, від напарника відповіді ще нема, лишаються тільки фізичні заняття. Але це саме той день, яким я задоволена.
何でもできる. It's just a matter of time.
А, я тут згадала, як не могла знайти нормальний магазин меблів. Так от, цього разу магазином я задоволена більш, ніж повністю. Інформація на сайті актуальна, консультанти на питання відповідають миттєво, а не наступного дня. Не знаю, як там із меблями, які виготовляються на замовлення, комод, який ми замовили, був в наявності на складі, але отримали ми його от вже зараз, хоча він мав прийти лише у вівторок.
пятница, 27 июля 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Хто вже третій день кашляє? Я.
В кого сьогодні температура? В Аліси.
Аааааааа...
В кого сьогодні температура? В Аліси.
Аааааааа...
четверг, 26 июля 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Цікавий момент: сьогодні стадія "я тупе лайно" у мене також була, як їй не бути, коли щось не виходить кілька годин поспіль. Але я змогла зловити її в самому початку і заспокоювала себе думками про те, що я ще тільки вчуся, що все нормально, що після стадії "тупе лайно" у мене завжди все починає виходити, що сто разів так уже було. Треба просто продовжувати читати і пробувати. І все вийде, як вже багато разів виходило. Я не зірвалася в істерику і панічну атаку, я заспокоїлась і продовжила працювати. Я молодець. Я зможу опанувати свої емоції.