Сьогодні мені 30. Може не прямо сьогодні, але скоро моє життя точно зміниться. Я змінюся. І сподіваюся, що цього разу, людиною, яку я безумно полюблю, буду я сама.
воскресенье, 13 января 2019
何でもできる. It's just a matter of time.
Недавно чомусь в голову прийшла думка - "В 30 років життя точно зміниться". Я почала згадувати, чи змінилося щось у 20. Згадалося от що. В 20 років я вперше закохалася по справжньому, безумно, до нестями. Це були перші дорослі стосунки, і коли вони дуже різко й боляче закінчились, я вперше усвідомила значення слова "депресія". Я була на дні, але я змогла від цього дна відштовхнутись і виплисти на поверхню. Я змінила своє життя єдиним доступним мені тоді способом - змінила роботу. А через рік знайшла своє щастя. Якби не було цього кошмару, в якому я перебувала тоді, не було б зараз чоловіка, що підтримує мене в усьому, не було б моєї дочки, не було б цього дому і планів на майбутнє.
Сьогодні мені 30. Може не прямо сьогодні, але скоро моє життя точно зміниться. Я змінюся. І сподіваюся, що цього разу, людиною, яку я безумно полюблю, буду я сама.
Сьогодні мені 30. Може не прямо сьогодні, але скоро моє життя точно зміниться. Я змінюся. І сподіваюся, що цього разу, людиною, яку я безумно полюблю, буду я сама.
среда, 09 января 2019
何でもできる. It's just a matter of time.
Знайти логопеда в цьому місті капець як складно. Особливо це ускладнюється тим, що тут 99% оголошень не доходять до інтернету, тож понаїхавшим, як ми, щось знайти майже неможливо. Курю групи у фб, поки майже безрезультатно - логопеда знайшла, але далеко їздити, явно не для такої погоди.
вторник, 08 января 2019
何でもできる. It's just a matter of time.
Кісуманія та дуже частий перегляд усіляких відео з субтитрами дали кілька несподіваних результатів:
- моя англійська стала краще, я майже перестала зупиняти відео, щоб перечитати саби і усвідомити, про що йдеться, а ще перестала соромитись писати англомовні коментарі у спільнотах;
- трохи збільшився мій запас японських слів і я іноді можу наполовину прочитати наполовину вгадати напис катаканою чи хіраганою;
- якщо в назві пісні чи альбома використовуються англійські слова (дуже часто використовуються), конкретно у цьому контексті вони у мене в голові звучать на японський манер. Хто розшифрує напис, який читається як "Кісу май вордо"?
- моя англійська стала краще, я майже перестала зупиняти відео, щоб перечитати саби і усвідомити, про що йдеться, а ще перестала соромитись писати англомовні коментарі у спільнотах;
- трохи збільшився мій запас японських слів і я іноді можу наполовину прочитати наполовину вгадати напис катаканою чи хіраганою;
- якщо в назві пісні чи альбома використовуються англійські слова (дуже часто використовуються), конкретно у цьому контексті вони у мене в голові звучать на японський манер. Хто розшифрує напис, який читається як "Кісу май вордо"?
何でもできる. It's just a matter of time.
Офіційно заявляю, що в неділю в будь-яку погоду в будь-якому стані я буду в "Зимовій країні" на ВДНГ. З сім'єю чи сама, залежить від їхнього здоров'я, але мене саму зможуть зупинити хіба що обставини близькі до падіння неба на землю. Якщо раптом хтось, you're welcome
何でもできる. It's just a matter of time.
У Аліси знов період адських істерик на будь-яке "ні" чи "не можна". Сьогодні результатом ранкової істерики стала істерика вже в мене. У мене настрій і так був сильно так собі, бо знов почала думати про роботу, а тут ще й таке. Я не знаю, що з цим робити. Ми намагаємося говорити, пояснювати, питати чому вона плаче, чого вона хоче, як ми можемо домовитись. Але вона не чує, не реагує, просто плаче і все. Як блін їй пояснити, що треба говорити словами через рот? Як втлумачити, що "ні" означає саме "ні", а не "поплач і тоді ми погодимось на все"? А результат закономірний: я зриваюсь, кричу на неї, вона плаче ще сильніше і десь через хвилин 15 до неї доходить, що бажаного вона не отримає, і тоді її цікавить лише чи буде вона покарана. А я ненавиджу себе за те, що знов на неї накричала. Ну що, ЩО мені з цим робити?
воскресенье, 06 января 2019
何でもできる. It's just a matter of time.
Я почала її вишивати 1 червня 2013 року, рівно за рік до народження Аліси.
пятница, 04 января 2019
何でもできる. It's just a matter of time.
Перший вихід кудись вдвох за дуже-дуже довгий час. Попередній був, страшно подумати, майже рівно 5 років тому. Тоді ми ходили на "47 ронінів", зараз на Людину-Павука. Дуже класний мульт, дуже далеко кінотеатр, прикольне кафе в стилі "відчуй себе аризонським фермером з 50-х років".
четверг, 03 января 2019
何でもできる. It's just a matter of time.
Фраза сьогоднішнього дня: "Тому що Земля кругла!" Обговорювали дитячі книжки з головоломками і я згадала свою улюблену "Занимательную математику" з математичними і логічними загадками. Одну з них я добре пам'ятаю, хоча свого часу не змогла розгадати. Але на свою честь мушу сказати, що сама зрозуміла, в чому суть, одразу, щойно прочитала правильну відповідь, а П. мені довелося її пояснювати на апельсині, часто і експресивно використовуючи оту фразу, що вище. Він зрештою сказав, що ця задача йому не подобається, а апельсину жорстоко помстився - з'їв його, поки я ходила в бібліотеку.
В бібліотеці я набрала чергову кіпу книжок про принцес. А ще виявилося, що до 30 років я нарешті стала сентиментальна - мало не розплакалась, знайшовши на полиці "Казки для гірчичників". В дитинстві я її обожнювала і так само брала в бібліотеці. Сьогодні я її не взяла, Алісі ще рано, але в мене тремтіли руки, коли я її відкрила. 20 років пройшло, аж не віриться.
Задача:
Літак (машина, поїзд - не суть важливо, що саме) злітає із Санкт-Петербурга та летить 500 кілометрів чітко на захід. Потім 500 км чітко на північ. Потім 500 км чітко на схід. Потім 500 км чітко на південь. Де він приземлиться?
В бібліотеці я набрала чергову кіпу книжок про принцес. А ще виявилося, що до 30 років я нарешті стала сентиментальна - мало не розплакалась, знайшовши на полиці "Казки для гірчичників". В дитинстві я її обожнювала і так само брала в бібліотеці. Сьогодні я її не взяла, Алісі ще рано, але в мене тремтіли руки, коли я її відкрила. 20 років пройшло, аж не віриться.
Задача:
Літак (машина, поїзд - не суть важливо, що саме) злітає із Санкт-Петербурга та летить 500 кілометрів чітко на захід. Потім 500 км чітко на північ. Потім 500 км чітко на схід. Потім 500 км чітко на південь. Де він приземлиться?
何でもできる. It's just a matter of time.
Що мене найбільше зараз бісить у моєму стані, так це те, що коли я йшла в стоматологію, зуби у мене не боліли, болів тільки язик, який постійно дряпався о гострий край надлому. А тепер, сцуко, вони ще й як болять!
вторник, 01 января 2019
何でもできる. It's just a matter of time.
Не хочу будувати ніяких глобальних планів на наступний рік. Але є дещо, що хочу спробувати. В здоровому тілі - здоровий дух, ця зв'язка має працювати в обидві сторони, тож я планую очищувати душу і не забувати й про фізичний бік. Отже, я оголошую 2019-й роком здоров'я без фанатизму. Що я для цього планую:
- проїхати за цей рік 500 кілометрів на велотренажері
- алкоголь - не частіше разу на місяць, у вигляді fancy girly coctails, ніколи такого не пила, це гештальт (глінтвейн, який вже стоїть на плиті не рахується)
- двічі на місяць гуляти лісом
- частіше їсти свіжі овочі і фрукти, тримати у холодильнику хоча б запас яблук
- менше цукру. Хоча б на пів-ложки на чашку, але менше
- пару разів на тиждень снідати кашею
- радувати себе щодня
- знайти нове хобі, пробувати нове, не боятись, що куплений набір лежатиме потім незакінченим (кішка лежить вже 5,5 років, і ніхто від цього не помер)
- купити собі 3 нові красиві речі, не загоняючись своєю вагою
- girly stuff - придумати що куди і як, або купувати якщо щось таке побачу
Якось так. Ймовірно список поповнюватиметься, але це база. Я дуже сподіваюся, що зможу.
- проїхати за цей рік 500 кілометрів на велотренажері
- алкоголь - не частіше разу на місяць, у вигляді fancy girly coctails, ніколи такого не пила, це гештальт (глінтвейн, який вже стоїть на плиті не рахується)
- двічі на місяць гуляти лісом
- частіше їсти свіжі овочі і фрукти, тримати у холодильнику хоча б запас яблук
- менше цукру. Хоча б на пів-ложки на чашку, але менше
- пару разів на тиждень снідати кашею
- радувати себе щодня
- знайти нове хобі, пробувати нове, не боятись, що куплений набір лежатиме потім незакінченим (кішка лежить вже 5,5 років, і ніхто від цього не помер)
- купити собі 3 нові красиві речі, не загоняючись своєю вагою
- girly stuff - придумати що куди і як, або купувати якщо щось таке побачу
Якось так. Ймовірно список поповнюватиметься, але це база. Я дуже сподіваюся, що зможу.
понедельник, 31 декабря 2018
何でもできる. It's just a matter of time.

Аліса міряє на П. свою корону:
- Ти мій принц!
Забирає корону, надіває обідок:
- А тепер ти не принц, ти олень. Привет, олень!
何でもできる. It's just a matter of time.
Підсумки, да? Ну що ж...
Це був психологічно мало не найскладніший рік у моєму житті. Складніше було, мабуть, лише у 2014, коли життя раз за разом поверталось з ніг на голову і назад.
Але цього разу складно було не з вини зовнішніх обставин. Весь рік я методично й цілеспрямовано вела себе до нервового зриву. Я вчилася, вчилася, вчилася, за вуха відтягувала себе й змушувала відпочивати, але не відпочивала, а сповнювалась провини через те, що не вчуся. Якщо чесно, за цей рік я надзвичайно втомилась від самої себе. Але в результаті я нарешті дійшла до психолога і почала розгрібати завали тараканів. Це складно, це надовго, це поки що не має відчутних результатів, але я знаю, що це правильно.
Що стосується роботи, я поки не знаю, коли до неї повернусь. Десь читала, що щоб опанувати нову професію потрібно два роки. Один рік на навчання і ще один на резюме і портфоліо. Рік навчання вже позаду. Рік на портфоліо... Ну, рік це така довга штука. Я знаю, що почну працювати, коли відчую, що можу. І почну точно не так, як минулого разу.
Мабуть, найголовніше, що дав мені цей рік - це розуміння, що в моєму житті найважливіше, чим ні в якому разі не треба жертвувати. І якщо це знання знову не загубиться за якимись черговими завалами тараканів, наступний рік буде набагато кращим за той, що минає.
Це був психологічно мало не найскладніший рік у моєму житті. Складніше було, мабуть, лише у 2014, коли життя раз за разом поверталось з ніг на голову і назад.
Але цього разу складно було не з вини зовнішніх обставин. Весь рік я методично й цілеспрямовано вела себе до нервового зриву. Я вчилася, вчилася, вчилася, за вуха відтягувала себе й змушувала відпочивати, але не відпочивала, а сповнювалась провини через те, що не вчуся. Якщо чесно, за цей рік я надзвичайно втомилась від самої себе. Але в результаті я нарешті дійшла до психолога і почала розгрібати завали тараканів. Це складно, це надовго, це поки що не має відчутних результатів, але я знаю, що це правильно.
Що стосується роботи, я поки не знаю, коли до неї повернусь. Десь читала, що щоб опанувати нову професію потрібно два роки. Один рік на навчання і ще один на резюме і портфоліо. Рік навчання вже позаду. Рік на портфоліо... Ну, рік це така довга штука. Я знаю, що почну працювати, коли відчую, що можу. І почну точно не так, як минулого разу.
Мабуть, найголовніше, що дав мені цей рік - це розуміння, що в моєму житті найважливіше, чим ні в якому разі не треба жертвувати. І якщо це знання знову не загубиться за якимись черговими завалами тараканів, наступний рік буде набагато кращим за той, що минає.
суббота, 29 декабря 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Ну звісно ж пломба мала зламатись саме зараз, перед довгими вихідними. А в єдиній стоматології, яка працює в понеділок, космічні ціни. І не те щоб зуб болів - не болить, але гострий край постійно зачіпаю язиком. Аррррр.
何でもできる. It's just a matter of time.
Інколи прокрастинація й безцільне тикання в кнопку "Случайный дневник" може бути корисним. Як би ще я дізналася, що знімається продовження "Вероніки Марс"?
пятница, 28 декабря 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Хто згадав про акк в дуолінго і заглянув нащось в курс французької, той дуже злякався. Капець, це інший світ. Нє, французька поки почекає. Це я теж хочу, колись, але боюся заплутатись. Будемо просуватися по маленькому крочку вперед.
четверг, 27 декабря 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Щойно проходила тестування на рівень англійської в черговій школі. Граматика була письмово, а тут вже аудіювання та розмова. Після викладач питає, де я вчилася раніше. Відповідаю, що ніде, самостійно. "Що, правда? Нічого собі! У вас трапляються такі класні, аутентичні фрази!".
Мабуть, це буде ще одним способом психотерапії. Якщо я настільки невпевнена в своїх силам в тому, чим планую заробляти, я повинна мати заняття, яке додає мені впевненості.
Так, а тепер я всерйоз задумалась. Є два варіанти:
1. групові заняття, дешевше, 1,5 години, типу спілкуватись з людьми.
2. індивідуально по скайпу, дорожче, 1 година, зате нікуди не ходити.
Увага, питання.
Мабуть, це буде ще одним способом психотерапії. Якщо я настільки невпевнена в своїх силам в тому, чим планую заробляти, я повинна мати заняття, яке додає мені впевненості.
Так, а тепер я всерйоз задумалась. Є два варіанти:
1. групові заняття, дешевше, 1,5 години, типу спілкуватись з людьми.
2. індивідуально по скайпу, дорожче, 1 година, зате нікуди не ходити.
Увага, питання.
Вопрос: Який варіант особисто ви б обрали?
1. групові | 4 | (57.14%) | |
2. по скайпу | 3 | (42.86%) | |
Всего: | 7 |
среда, 26 декабря 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Кожне наступне свято в саду проходить краще за попереднє. Аліса все краще танцює, ще трохи чіткіше розповідає віршики, все впевненіше поводиться. Вона обожнює наряджатись і завжди впевнена, що найкрасивіша. Якщо перший раз вона була така серйозна і зосереджена, що зовсім не посміхалася, то зараз добре видно, як їй весело. Навіть не віриться, що вона вже так виросла.
вторник, 25 декабря 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Алісі раптом до істерики захотілося солодощів. Після довгого розбору ситуації і пояснень, чим відрізняється ввічливе прохання без вимог із криком і завиваннями, і які будуть наслідки в кожного з цих способів, вирішила підкріпити теорію практикою і задовольнити прохання. Ну і пішла найближчий супермаркет.
Що я маю сказати з цього приводу. Народ зубожіє аж гай гуде. До кас не те що черги, до кас тупо не пробитись крізь суцільну стіну з людських спин. І хай би вони там купували по пів-вареника - ні, в них повні візки продуктів. Плюнула, залишила пакет печива на полиці і пішла в найближчий кондитерський, благо готівка з собою була. Зайшла, переді мною один дідусь. За хвилину за мною набилось стільки людей, що я потім ледве вийшла з магазину.
Ні, ну тобто я розумію, свята й усе таке. Але до НР ще тиждень, а на різдво я була впевнена, що всі вже закупились. Фіг там. Якщо я раніше ще розмірковувала, чи замовляти продукти, чи може на тижні все куплю, то зараз я все замовлю і в супермаркет піду наступного разу вже після свят.
Що я маю сказати з цього приводу. Народ зубожіє аж гай гуде. До кас не те що черги, до кас тупо не пробитись крізь суцільну стіну з людських спин. І хай би вони там купували по пів-вареника - ні, в них повні візки продуктів. Плюнула, залишила пакет печива на полиці і пішла в найближчий кондитерський, благо готівка з собою була. Зайшла, переді мною один дідусь. За хвилину за мною набилось стільки людей, що я потім ледве вийшла з магазину.
Ні, ну тобто я розумію, свята й усе таке. Але до НР ще тиждень, а на різдво я була впевнена, що всі вже закупились. Фіг там. Якщо я раніше ще розмірковувала, чи замовляти продукти, чи може на тижні все куплю, то зараз я все замовлю і в супермаркет піду наступного разу вже після свят.
суббота, 22 декабря 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Вже дві години намагаюся згадати: що я збиралася робити сьогодні? Ну, тобто план "пограти в Андромеду, поки комп вільний" і так зрозуміло, гра на компі П., а завтра вихідний. Але я на щодень планую ще якийсь суспільно-корисний мінімум, і геть не пам'ятаю, що запланувала на сьогодні. І чи планувала взагалі, бо до останнього не знала, чи поведу Алісу в садок.
П. знов скаржиться на хворе горло. Не знаю, яким богам молитись, щоб ми з Алісою не захворіли, по-перше, у неї свято у середу, по-друге, я дуже-дуже хочу в Зимову країну.
upd Що планувала так і не згадала, зате купила вкуснях і фломастери. Фломастери тут важливіші - допомагаю П. вичищати комп, забрала собі фільми на запис, а диски підписувати нічим. Так, ми динозаври, але записувати фільми/серіали на диски і вести базу в ікселі це вже традиція.
П. знов скаржиться на хворе горло. Не знаю, яким богам молитись, щоб ми з Алісою не захворіли, по-перше, у неї свято у середу, по-друге, я дуже-дуже хочу в Зимову країну.
upd Що планувала так і не згадала, зате купила вкуснях і фломастери. Фломастери тут важливіші - допомагаю П. вичищати комп, забрала собі фільми на запис, а диски підписувати нічим. Так, ми динозаври, але записувати фільми/серіали на диски і вести базу в ікселі це вже традиція.
пятница, 21 декабря 2018
何でもできる. It's just a matter of time.
Рік потому почала грати в Андромеду. Поки пройшла тільки інтро, не дуже вкурила, але атмосфера загального піздеця приголомшує вже з самого початку. Зловила себе на тому, що дуже важко звикнути до інтерфейсу, хоча він нібито й не сильно відрізняється від попередніх ігор. Здається, я надто звикла до бетесдівських ігор. І здається інтерфейс був однією з причин, чому я кинула третього асасина. Ні, там були й сюжетні причини, але це теж було важливо. Оце звичне моє небажання шукати нове і весь час повертатися до старого й звичного, інколи дуже псує життя. Але ні, Андромеду я точно не кину, принаймні тому, що це не піратка, а куплена ліцензійка, що буває надзвичайно рідко.