09:45

何でもできる. It's just a matter of time.
Недавно чомусь в голову прийшла думка - "В 30 років життя точно зміниться". Я почала згадувати, чи змінилося щось у 20. Згадалося от що. В 20 років я вперше закохалася по справжньому, безумно, до нестями. Це були перші дорослі стосунки, і коли вони дуже різко й боляче закінчились, я вперше усвідомила значення слова "депресія". Я була на дні, але я змогла від цього дна відштовхнутись і виплисти на поверхню. Я змінила своє життя єдиним доступним мені тоді способом - змінила роботу. А через рік знайшла своє щастя. Якби не було цього кошмару, в якому я перебувала тоді, не було б зараз чоловіка, що підтримує мене в усьому, не було б моєї дочки, не було б цього дому і планів на майбутнє.
Сьогодні мені 30. Може не прямо сьогодні, але скоро моє життя точно зміниться. Я змінюся. І сподіваюся, що цього разу, людиною, яку я безумно полюблю, буду я сама.

@темы: душевное

15:00

何でもできる. It's just a matter of time.
Знайти логопеда в цьому місті капець як складно. Особливо це ускладнюється тим, що тут 99% оголошень не доходять до інтернету, тож понаїхавшим, як ми, щось знайти майже неможливо. Курю групи у фб, поки майже безрезультатно - логопеда знайшла, але далеко їздити, явно не для такої погоди.

@темы: повседневное

21:59

何でもできる. It's just a matter of time.
Кісуманія та дуже частий перегляд усіляких відео з субтитрами дали кілька несподіваних результатів:
- моя англійська стала краще, я майже перестала зупиняти відео, щоб перечитати саби і усвідомити, про що йдеться, а ще перестала соромитись писати англомовні коментарі у спільнотах;
- трохи збільшився мій запас японських слів і я іноді можу наполовину прочитати наполовину вгадати напис катаканою чи хіраганою;
- якщо в назві пісні чи альбома використовуються англійські слова (дуже часто використовуються), конкретно у цьому контексті вони у мене в голові звучать на японський манер. Хто розшифрує напис, який читається як "Кісу май вордо"?



@темы: музыкальное

13:29

何でもできる. It's just a matter of time.
Офіційно заявляю, що в неділю в будь-яку погоду в будь-якому стані я буду в "Зимовій країні" на ВДНГ. З сім'єю чи сама, залежить від їхнього здоров'я, але мене саму зможуть зупинити хіба що обставини близькі до падіння неба на землю. Якщо раптом хтось, you're welcome

@темы: повседневное

12:36

何でもできる. It's just a matter of time.
У Аліси знов період адських істерик на будь-яке "ні" чи "не можна". Сьогодні результатом ранкової істерики стала істерика вже в мене. У мене настрій і так був сильно так собі, бо знов почала думати про роботу, а тут ще й таке. Я не знаю, що з цим робити. Ми намагаємося говорити, пояснювати, питати чому вона плаче, чого вона хоче, як ми можемо домовитись. Але вона не чує, не реагує, просто плаче і все. Як блін їй пояснити, що треба говорити словами через рот? Як втлумачити, що "ні" означає саме "ні", а не "поплач і тоді ми погодимось на все"? А результат закономірний: я зриваюсь, кричу на неї, вона плаче ще сильніше і десь через хвилин 15 до неї доходить, що бажаного вона не отримає, і тоді її цікавить лише чи буде вона покарана. А я ненавиджу себе за те, що знов на неї накричала. Ну що, ЩО мені з цим робити?

@темы: душевное, Лисо-мамское, п'ятий рік

何でもできる. It's just a matter of time.


Я почала її вишивати 1 червня 2013 року, рівно за рік до народження Аліси.

@темы: рукодельное

16:58

何でもできる. It's just a matter of time.
Перший вихід кудись вдвох за дуже-дуже довгий час. Попередній був, страшно подумати, майже рівно 5 років тому. Тоді ми ходили на "47 ронінів", зараз на Людину-Павука. Дуже класний мульт, дуже далеко кінотеатр, прикольне кафе в стилі "відчуй себе аризонським фермером з 50-х років".

@темы: семейное

13:05

何でもできる. It's just a matter of time.
Фраза сьогоднішнього дня: "Тому що Земля кругла!" Обговорювали дитячі книжки з головоломками і я згадала свою улюблену "Занимательную математику" з математичними і логічними загадками. Одну з них я добре пам'ятаю, хоча свого часу не змогла розгадати. Але на свою честь мушу сказати, що сама зрозуміла, в чому суть, одразу, щойно прочитала правильну відповідь, а П. мені довелося її пояснювати на апельсині, часто і експресивно використовуючи оту фразу, що вище. Він зрештою сказав, що ця задача йому не подобається, а апельсину жорстоко помстився - з'їв його, поки я ходила в бібліотеку.
В бібліотеці я набрала чергову кіпу книжок про принцес. А ще виявилося, що до 30 років я нарешті стала сентиментальна - мало не розплакалась, знайшовши на полиці "Казки для гірчичників". В дитинстві я її обожнювала і так само брала в бібліотеці. Сьогодні я її не взяла, Алісі ще рано, але в мене тремтіли руки, коли я її відкрила. 20 років пройшло, аж не віриться.

Задача:
Літак (машина, поїзд - не суть важливо, що саме) злітає із Санкт-Петербурга та летить 500 кілометрів чітко на захід. Потім 500 км чітко на північ. Потім 500 км чітко на схід. Потім 500 км чітко на південь. Де він приземлиться?

@темы: душевное, повседневное, семейное

10:46

何でもできる. It's just a matter of time.
Що мене найбільше зараз бісить у моєму стані, так це те, що коли я йшла в стоматологію, зуби у мене не боліли, болів тільки язик, який постійно дряпався о гострий край надлому. А тепер, сцуко, вони ще й як болять!

@темы: повседневное

15:13

何でもできる. It's just a matter of time.
Не хочу будувати ніяких глобальних планів на наступний рік. Але є дещо, що хочу спробувати. В здоровому тілі - здоровий дух, ця зв'язка має працювати в обидві сторони, тож я планую очищувати душу і не забувати й про фізичний бік. Отже, я оголошую 2019-й роком здоров'я без фанатизму. Що я для цього планую:

- проїхати за цей рік 500 кілометрів на велотренажері
- алкоголь - не частіше разу на місяць, у вигляді fancy girly coctails, ніколи такого не пила, це гештальт (глінтвейн, який вже стоїть на плиті не рахується)
- двічі на місяць гуляти лісом
- частіше їсти свіжі овочі і фрукти, тримати у холодильнику хоча б запас яблук
- менше цукру. Хоча б на пів-ложки на чашку, але менше
- пару разів на тиждень снідати кашею
- радувати себе щодня
- знайти нове хобі, пробувати нове, не боятись, що куплений набір лежатиме потім незакінченим (кішка лежить вже 5,5 років, і ніхто від цього не помер)
- купити собі 3 нові красиві речі, не загоняючись своєю вагою
- girly stuff - придумати що куди і як, або купувати якщо щось таке побачу

Якось так. Ймовірно список поповнюватиметься, але це база. Я дуже сподіваюся, що зможу.

@темы: душевное, повседневное

23:16

何でもできる. It's just a matter of time.


Аліса міряє на П. свою корону:
- Ти мій принц!
Забирає корону, надіває обідок:
- А тепер ти не принц, ти олень. Привет, олень!

@темы: семейное, Лисо-мамское, п'ятий рік

13:24

何でもできる. It's just a matter of time.
Підсумки, да? Ну що ж...
Це був психологічно мало не найскладніший рік у моєму житті. Складніше було, мабуть, лише у 2014, коли життя раз за разом поверталось з ніг на голову і назад.
Але цього разу складно було не з вини зовнішніх обставин. Весь рік я методично й цілеспрямовано вела себе до нервового зриву. Я вчилася, вчилася, вчилася, за вуха відтягувала себе й змушувала відпочивати, але не відпочивала, а сповнювалась провини через те, що не вчуся. Якщо чесно, за цей рік я надзвичайно втомилась від самої себе. Але в результаті я нарешті дійшла до психолога і почала розгрібати завали тараканів. Це складно, це надовго, це поки що не має відчутних результатів, але я знаю, що це правильно.
Що стосується роботи, я поки не знаю, коли до неї повернусь. Десь читала, що щоб опанувати нову професію потрібно два роки. Один рік на навчання і ще один на резюме і портфоліо. Рік навчання вже позаду. Рік на портфоліо... Ну, рік це така довга штука. Я знаю, що почну працювати, коли відчую, що можу. І почну точно не так, як минулого разу.
Мабуть, найголовніше, що дав мені цей рік - це розуміння, що в моєму житті найважливіше, чим ні в якому разі не треба жертвувати. І якщо це знання знову не загубиться за якимись черговими завалами тараканів, наступний рік буде набагато кращим за той, що минає.

@темы: душевное

16:55

何でもできる. It's just a matter of time.
Ну звісно ж пломба мала зламатись саме зараз, перед довгими вихідними. А в єдиній стоматології, яка працює в понеділок, космічні ціни. І не те щоб зуб болів - не болить, але гострий край постійно зачіпаю язиком. Аррррр.

@темы: повседневное

12:50

何でもできる. It's just a matter of time.
Інколи прокрастинація й безцільне тикання в кнопку "Случайный дневник" може бути корисним. Як би ще я дізналася, що знімається продовження "Вероніки Марс"?

@темы: виртуальное

16:16

何でもできる. It's just a matter of time.
Хто згадав про акк в дуолінго і заглянув нащось в курс французької, той дуже злякався. Капець, це інший світ. Нє, французька поки почекає. Це я теж хочу, колись, але боюся заплутатись. Будемо просуватися по маленькому крочку вперед.

@темы: учебное

15:44

何でもできる. It's just a matter of time.
Щойно проходила тестування на рівень англійської в черговій школі. Граматика була письмово, а тут вже аудіювання та розмова. Після викладач питає, де я вчилася раніше. Відповідаю, що ніде, самостійно. "Що, правда? Нічого собі! У вас трапляються такі класні, аутентичні фрази!".
Мабуть, це буде ще одним способом психотерапії. Якщо я настільки невпевнена в своїх силам в тому, чим планую заробляти, я повинна мати заняття, яке додає мені впевненості.

Так, а тепер я всерйоз задумалась. Є два варіанти:
1. групові заняття, дешевше, 1,5 години, типу спілкуватись з людьми.
2. індивідуально по скайпу, дорожче, 1 година, зате нікуди не ходити.

Увага, питання.

Вопрос: Який варіант особисто ви б обрали?
1. групові 
4  (57.14%)
2. по скайпу 
3  (42.86%)
Всего:   7

@темы: душевное, учебное

13:48

何でもできる. It's just a matter of time.
Кожне наступне свято в саду проходить краще за попереднє. Аліса все краще танцює, ще трохи чіткіше розповідає віршики, все впевненіше поводиться. Вона обожнює наряджатись і завжди впевнена, що найкрасивіша. Якщо перший раз вона була така серйозна і зосереджена, що зовсім не посміхалася, то зараз добре видно, як їй весело. Навіть не віриться, що вона вже так виросла.

@темы: Лисо-мамское, п'ятий рік

17:06

何でもできる. It's just a matter of time.
Алісі раптом до істерики захотілося солодощів. Після довгого розбору ситуації і пояснень, чим відрізняється ввічливе прохання без вимог із криком і завиваннями, і які будуть наслідки в кожного з цих способів, вирішила підкріпити теорію практикою і задовольнити прохання. Ну і пішла найближчий супермаркет.
Що я маю сказати з цього приводу. Народ зубожіє аж гай гуде. До кас не те що черги, до кас тупо не пробитись крізь суцільну стіну з людських спин. І хай би вони там купували по пів-вареника - ні, в них повні візки продуктів. Плюнула, залишила пакет печива на полиці і пішла в найближчий кондитерський, благо готівка з собою була. Зайшла, переді мною один дідусь. За хвилину за мною набилось стільки людей, що я потім ледве вийшла з магазину.
Ні, ну тобто я розумію, свята й усе таке. Але до НР ще тиждень, а на різдво я була впевнена, що всі вже закупились. Фіг там. Якщо я раніше ще розмірковувала, чи замовляти продукти, чи може на тижні все куплю, то зараз я все замовлю і в супермаркет піду наступного разу вже після свят.

@темы: повседневное, Лисо-мамское, п'ятий рік

11:54

何でもできる. It's just a matter of time.
Вже дві години намагаюся згадати: що я збиралася робити сьогодні? Ну, тобто план "пограти в Андромеду, поки комп вільний" і так зрозуміло, гра на компі П., а завтра вихідний. Але я на щодень планую ще якийсь суспільно-корисний мінімум, і геть не пам'ятаю, що запланувала на сьогодні. І чи планувала взагалі, бо до останнього не знала, чи поведу Алісу в садок.
П. знов скаржиться на хворе горло. Не знаю, яким богам молитись, щоб ми з Алісою не захворіли, по-перше, у неї свято у середу, по-друге, я дуже-дуже хочу в Зимову країну.

upd Що планувала так і не згадала, зате купила вкуснях і фломастери. Фломастери тут важливіші - допомагаю П. вичищати комп, забрала собі фільми на запис, а диски підписувати нічим. Так, ми динозаври, але записувати фільми/серіали на диски і вести базу в ікселі це вже традиція.

@темы: повседневное, семейное

15:47

何でもできる. It's just a matter of time.
Рік потому почала грати в Андромеду. Поки пройшла тільки інтро, не дуже вкурила, але атмосфера загального піздеця приголомшує вже з самого початку. Зловила себе на тому, що дуже важко звикнути до інтерфейсу, хоча він нібито й не сильно відрізняється від попередніх ігор. Здається, я надто звикла до бетесдівських ігор. І здається інтерфейс був однією з причин, чому я кинула третього асасина. Ні, там були й сюжетні причини, але це теж було важливо. Оце звичне моє небажання шукати нове і весь час повертатися до старого й звичного, інколи дуже псує життя. Але ні, Андромеду я точно не кину, принаймні тому, що це не піратка, а куплена ліцензійка, що буває надзвичайно рідко.

@темы: ігрове