12:54 

Доступ к записи ограничен

何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

09:21

何でもできる. It's just a matter of time.
Два роки тому ми востаннє прокинулись в Криму. В приграничному готельчику в Армянську. Через 7 довгих годин ми нарешті потрапили на вільну землю. Відтоді 14 лютого для мене особливий день. День звільнення. День переміни місць. День виходу із зони комфорту, якщо вже на те пішло. День, коли ми відібрали своє майбутнє і самі вирішили, яким воно буде.
Зі святом, яким би воно для вас не було!

@темы: душевное

20:52

何でもできる. It's just a matter of time.
Аліса так боїться перспективи йти до лікаря, що не каже нам нічого. Кілька разів їй було важко сходити в туалет, ми її щоразу питали - болить? Вона щоразу відповідала, що ні. А сьогодні зізналася, що буває боляче. Завтра підемо до лікаря, правда, ще не зрозуміло до сімейного чи в платну клініку. Щось мене це пришибло сильно.

@темы: Лисо-мамское, п'ятий рік

18:49 

Доступ к записи ограничен

何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

11:43

何でもできる. It's just a matter of time.
П. недавно запараноїв в черговий раз на предмет здоров'я, щось там здавав якісь аналізи і попросив з'ясувати, що там за акція у місцевій лабораторії на комплекс аналізів. Виявилося, що комплекс якраз той, що потрібен особисто мені - щитовидка і серцево-судинні. Ну от, вчора ходила здавати кров. Перший результат можна побачити в інстаграмі, виявилося, що взимку вранці вен у мене не просто нема, а взагалі нема. А основні результати отримала сьогодні. Як і очікувалося, резерви здоров'я почали виснажуватися, тож пора нарешті починати худнути. Знов рахую калорії, не забуваю про велосипедик і ще скачала пару додатків з календарем вправ. Иииии. Чесно кажучи, я навіть приблизно не уявляла, яка стала слабка. 5 км на велосипеді і 6 вправ по парі підходів. Під кінець почала підкочуватись нудота. Ииииииииииии. Щоб такого з'їсти, щоб схуднути і щоб м'язи одразу виросли там, де треба.

@темы: фигуристое

16:44

何でもできる. It's just a matter of time.
Несподівано одразу продовження на тему одягу. В Аліси є улюблена спідниця - джинсова з вишитою Кітті. І ненависна спідниця, яку вона надівати відмовляється, від улюбленої вона відрізняється тільки відсутністю Кітті. То от я тут раптом згадала, що Мати-Природа наділила мене руками, які хоч якось та вміють тримати в руках голку і навіть трохи нею користуватися. Куплю завтра вирвиглазисту сіточку, стрічку і буду розважатися. Про результат доповім.

@темы: виртуальное, Лисо-мамское, п'ятий рік

16:09

何でもできる. It's just a matter of time.
І все-таки мені цікаво. Це тільки моя дитина обожнює одяг рожевого кольору, сукні з юбочками з сіточки, щоб було блискуче і бажано із зображеннями персонажів мультиків? Я поки що продовжую поповнювати її гардероб в секонді і скуповую там реально все, що її розміру і з Ельзою чи Кітті. Позавчора купила гумові чоботи і футболку, сьогодні сукню, все з Ельзою. Правда, рожева там тільки футболка, чоботи і сукня блакитні.
Сьогодні у мене виникло бажання купити їй щось не в секонді. Обійшла всі магазини дитячого одягу, що розташовані поряд. І в кожному продавці дуже дивувалися, коли я просила щось рожеве-блискуче-пишне. У них висить все сіре і темно-синє, тобто те, що на Алісу не надіти ні шантажем, ні підкупом. А ще біле. От вони колись надівали на чотирирічну дитину біле? Я ні, і пробувати не планую. Одна навіть заявила на мій коментар, що моя дитина таке не надіне, що це я маю дочкою командувати, а не навпаки. Хотіла їй сказати, що вона повинна показувати мені те, що мені треба, а не вчити мене жити, але змовчала. Мені взагалі байдуже, що Аліса надіває, якщо воно пристойного розміру і за погодою. Тож якщо їй подобається рожеве-пишне-блискуче, то чого ж я буду змушувати її надівати щось інше?
Коротше. Це тільки у мене дочка така принцеса, а решта - нормальні діти, які надінуть і сіре, і темно-синє не сперечаючись, чи просто виробники одягу ніколи живої дівчинки не бачили?

@темы: Лисо-мамское, п'ятий рік

20:06

何でもできる. It's just a matter of time.
Чергова спроба класифікувати тараканів в голові.
Глянула я зараз на свіжий манікюр, над яким я не те, щоб корпіла, але реально старалася зробити покриття рівним. І раптом у мене склалося, чому я настільки ображена на маму за ремінь за поганий почерк в першому класі.
Тобто причини ображатись є, звісно. Але я завжди відчувала, що тут щось іще. Зрозуміла нарешті завдяки нігтям. Нігті на правій руці нафарбовані майже ідеально. На лівій - відверто кривувато. Тому що я лівша, справжнісінька природна лівша. Яку якраз влітку перед першим класом насильно перевчали на правшу. Я тоді правою рукою майже не володіла, шість років до того моторика розвивалась тільки на лівій руці, але до школи всім було похуй. А тут терміново треба перевчити. Тобто у тому, що в першому класі у мене був поганий почерк абсолютно буквально була винна мама! Лівою писати я не навчилась, правою ще толком не володіла в принципі. Але ременем лупили мене.
Брата не перевчали, до речі. Він якраз перед першим вересня ліву руку зламав, але коли гіпс зняли, його не додавлювали, щоб писав далі правою, а дали свободу вибору. А мені ні, тому що я дівчинка.

@темы: душевное, семейное

10:31

何でもできる. It's just a matter of time.
Аліса розмальовує інопланетянина і коментує:
- Інопланетян не буває, але якби були, вони б були зелені.

@темы: Лисо-мамское, п'ятий рік

21:31

何でもできる. It's just a matter of time.
Між тим, Аліса зараз у власноруч склеєній в садочку книжечці записує арифметичні задачки на складання. Сама вигадує що плюс що, сама рахує, сама записує, я тільки підтверджую правильність результату і час від часу заглядаю, щоб упевнитись, що арифметичні знаки записані правильно і там, де треба. Єдина проблема наразі - цифри пише у дзеркальному відображенні. Що, тим не менш, аніскільки не заважає мамі пишатися дитиною.

@темы: Лисо-мамское, п'ятий рік

11:07

何でもできる. It's just a matter of time.
Виходила зараз в аптеку - терміново треба було забрати ліки, замовлені страховою П. Ну, думаю, зараз швиденько туди, а потім в ліс, гуляти. Реальність швидко повернула мене на землю, буквально, показавши, що до лісу ще спробуй дійди, коли товстий шар криги на тротуарі почав танути зверху, а обійти тільки через сугроб. Болить приблизно все. Якщо минулого разу я забила попу зліва, то тепер справа, для симетрії мабуть.
Мати Природо, хай воно все вже розтане, а?

@темы: повседневное

13:47

何でもできる. It's just a matter of time.
Гуляємо. Насолоджуюся звуком крапель з даху і вологим повітрям. Цієї зими впевнилася, що в мороз я страждаю не від холоду, а від сухого повітря, що вдома, що на вулиці. А сьогодні нарешті є чим дихати. Іще б хоч один промінчик сонця.

@темы: повседневное

10:10

何でもできる. It's just a matter of time.
Аліса щось зранку заговорила про школу, а я зрозуміла, що геть не знаю, як місцева освітня система виглядає, і полізла на сайти двох шкіл, в які я планувала подавати документи (одна за проживанням, одна гімназія, теж поряд). Ну і там знайшла сторінку з тестами на готовність дитини до школи. За результатами пари тестів Аліса має середню готовність до школи, тобто її вмінь вже достатньо для першого класу. Довго думала.

@темы: Лисо-мамское, п'ятий рік

21:11

何でもできる. It's just a matter of time.
Хочеться в барліг. Залізти в теплу нору, проспати до весни, і щоб ніхто, сука, не чіпав, не смикав, не питав щодня, як у мене справи і що у мене нового. Втомилася від зими. Дуже важко зосередитись бодай на чомусь, дуже важко подолати бажання проспати весь день а потім з'їсти все, що не приколочено. Треба просто дочекатися весни. Ще трішечки.

@темы: душевное

22:05

何でもできる. It's just a matter of time.
В англійській мові для мене віднедавна є одне чарівне слово. Я час від часу граю в ігри в стилі "пошук предметів", в тому числи англомовні фейсбучні. Ну а як граєш в такі ігри не рідною мовою - перекладаєш в голові потрібні слова. Але якось я грала і трапилось мені слово peacock. Я абсолютно впевнено, ні на секунду не замислюючись знаходжу на картинці потрібного птаха, закінчую рівень... І ще півгодини намагаюся згадати, як це слово перекласти на російську чи українську.

@темы: виртуальное

14:20

何でもできる. It's just a matter of time.
Я планувала в понеділок зайнятися сайтом для портфоліо. Зробити його на четвертому бустрапі, врахувати і виправити помилки, яких припускалася раніше. Але в понеділок у мене ще залишалась фінальна місія в Андромеді, тож роботу я відклала. Тільки вибрала макет, це було нескладно, бо з тих макетів, які я підбирала раніше, тільки один дійсно впадає в око. І вирішила, що завтра.
А у вівторок я вимкнула будильник, перевернулась на інший бік і не повела дочку в сад. А з нею ж неможливо працювати, тож роботу знов відклала. Тільки перевстановила фотошоп та повитягувала картинки з макета.
На сьогодні відмовок вже не лишалося. Я точно знала, що сьогодні треба хоча б почати. І так, зранку до мене повернулась психосоматична блювота. Я обзивала себе слабачкою і питала когось, не знаю кого саме: що, блядь, зі мною не так?
Я зрештою почала. Я попрацювала приблизно годину - важко зосередитись після перерви, не вдається зловити хвилю, очі і руки втомились. Але я згадала головне. Мені. Це. Подобається. Збирати цей конструктор. Це складно, але так класно, коли починає виходити! Через нерви, через напади паніки, через наближення до нервового зриву я зовсім про це забула. Хай неправильно. Хай неідеально. Хай я ніколи не буваю задоволена результатом і потім знаходжу і знаходжу там помилки. Мені це подобається. І поки сьогодні виходить краще, ніж вчора, я рухаюся в правильному напрямку.

@темы: душевное, робоче

18:42

何でもできる. It's just a matter of time.
Mass Effect Andromeda - найбільш розчаровуюча гра за все моє життя. Нібито задумка прикольна, графіка нормальна, команда різнопланова, місії більш-менш, але все це якось... недостатньо. Недостатньо розкриті персонажі - особисті місії надто передбачувані. Діалоги в транспорті бувають непогані, але теж недостатньо, їх би зробити смішнішими. Джаал, хоч всюди й наголошується, що ангара дуже емоційна раса, найбільш стриманий з усіх співкомандників. Невбиваємої хуйні в кінці не було. Сцени фінальної битви сльозоточиві, але до класичної трилогії їм далеко. Місії на планетах сподобались, головоломки в тераформерах траплялися навіть цікаві, ідея відносно відкритого світу класна, я її всіляко підтримую, але чому б не зробити ці кляті планети хоч трохи рівнішими? Серйозно, я не розумію, як комусь може подобатись Мако з першої гри і нащо повертати його аналог? Я на одну гірку, на якій знаходилась одна з ключових точок, намагалася заїхати більше години. А ще де, трясця, моя романтична сцена перед final battle??? Вони порушили традицію! Я в шоці.
Коротше, не буду перепроходити. Навіть заради інших романів. Романи, до речі, теж так собі. Недостатньо.

@темы: ігрове

11:09

何でもできる. It's just a matter of time.
І все було б прекрасно, якби я під час прогулянки в неділю щось не підхопила. Другий день підряд хочу тільки спати. Вчора навіть не змогла встати відвести Алісу в садок, залишилась вона вдома. Сьогодні неймовірним зусиллям я її туди відвела, а потім повернулась додому і лягла спати. Я планувала сьогодні починати потроху працювати, але здається організм натякає, що ще рано.

@темы: повседневное

20:07 

Доступ к записи ограничен

何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

16:41

何でもできる. It's just a matter of time.
Гіганти Льодовикового періоду - афігєть, бобри розміром більше за людину! Мамонт з бівнями не влізає весь в кадр, хоч наскільки не відходь. В оленя має бути надзвичайно міцна шия, щоб носити на голові такі величезні роги. На вході справжній Кінг-Конг
Крижані скульптури - ну так, красиво звісно, але тільки для розігріву, щоб потім піти дивитись щось цікавіше. Вази з замороженими всередині справжніми букетами класні. Мультики треба буде подивитись.
Метелики - в тропіках я б точно не вижила, надто важке, тепле і вологе повітря. Поки величезний метелик не полетів мені прямо в обличчя, я все життя була впевнена, що вижжяти не вмію. Погуглити різнокольорову пташку, дуже красива.
Думка дня - коли я в черговий раз зловила себе на думці "Що про мене подумають?" (облизуючи пальці після того, як їла руками), одразу після цього подумалося "А не похєр?". Це прям прорив.

@темы: душевное, повседневное