Ребус-метод навчання читати поки що цілком виправдовує витрачені на нього бгг 200 гривень. Дитина зрозуміла принцип складання складів у слова і майже зрозуміла принцип складання букв у склади. При тому, що про уроки ми згадуємо дайте боги пару разів на тиждень. Думаю, до кінця літа вже читатиме.
Вранці валяємося з дитиною. - Іди сюди, я буду тебе обнімати. Ти тепер мій плюшевий мішка. - Мам, я не плюшевый мишка, плюшевые мишки не разговаривают. - (згадую Паддінгтона і ще якийсь фільм) а я от у фільмі бачила, що розмовляють. - Но у плюшевых мишек нет пупка!
Помітила на стіні ловця снів. - А что это за прибор? Пояснюю, що це й навіщо, що погані сни заплутуються в павутинці. - Мам, кажется, он не работает.
Неймовірна Innoria-Agni намалювала дещо неймовірне. Я не знаю, скільки разів за останні 10 хвилин я використала варіації слова "неймовірний", але більше нічого не підходить.
У вивченні англійської теж чекпойнт - я можу дивитись фільм не тільки без субтитрів, але й без можливості поставити на паузу і перечитати субтитри. Дещо упускаю, звісно, в основному через британський акцент (американський я чую краще), але задоволення від "Міс Марпл" від цього менше не стає.
Суть: Вы отмечаетесь в комментариях и получаете пять номеров страниц и строк на соответствующих страницах. Берёте пять разных книг на свой вкус из тех, что у вас под рукой, и у себя в дневнике выписываете из них по заданным координатам кое-что о себе: 1. О прошлом. 2. О настоящем. 3. О будущем. 4. Ваше зеркало души. 5. Ваша любовь.
Від Innoria-Agni я отримала: 100-18, 65-9, 34-2, 148-25, 92-16
Ще коли я була підлітком я мріяла - коли матиму дітей, влаштовуватиму на день народження квест, метою якого буде знайти подарунки. Я маю дитину і вона вже цілком зможе розгадати, на яке місце в домі натякає малюнок. До того ж, у цьому році її поведінка в іграшковому магазині, коли мій батько вирішив щось їй купити, але не хотів сам вигадувати, що саме, підказала мені, що набагато більше за один великий дорогий подарунок її порадує багато маленьких. Тож, власне, зараз я збираюсь в магазин за останніми подарунками (сукня і якась іграшка, в магазині вирішу) і картоном з фломастерами, на яких малюватиму підказки. Не знаю, хто отримає від цього більше задоволення - я чи Аліса. Мабуть, я все-таки за її рахунок виконую свої дитячі мрії. Але я дуже-дуже сподіваюся, що їй сподобається.
Переглядаю Марвел з початку. Знайшла момент, на якому зненавиділа Бакі. Все ще огидно. Ніщо, ніяка його поведінка потім не виправить цього, бо він навіть не розумів, що з його відношенням до Стіва не так.
Фух, не те щоб я прям розібралась з вордпресом, але тему і головну сторінку вже змогла. .Тигрь, твій сайт трохи наблизився до реалізації, коли я розберуся зі створенням сторінок і меню, можна буде починати щось робити))
У спробах розслабитись подивилась позавчора одну ржачну дорамку. Зачепив там один момент. Один з персонажів дуже пишається своєю зовнішністю. Намагаючись принизити його, суперник показує всім його давню фотографію, де він товстий. На що герой відповідає: "Хіба я тут не прекрасний?". При тому, що це комедія абсурду, і весь сюжет, і момент сам по собі, і цей персонаж, та що там, всі семеро головних героїв абсолютно абсурдні, але в цей момент у мене аж мурашки по шкірі пішли. Хочу, щоб такого було більше.
Поки ми доїхали до дому, я трохи вийшла з шоку (і це при тому, що я не втрималася й таки прочитала трохи спойлерів, але я реально ще близько години після виходу з кінотеатру не відчувала нічого) і сформулювалися питання до фільму. читать дальшеЯ не буду чіплятися до теорії подорожей в минуле, я вже точно промовчу про те, що не такої кінцівки мені хотілося б - я почала це все дивитись і полюбила тільки й виключно через Тоні, все решта додалося вже потім, але ладно, я звикла, є дуже-дуже-дуже мало речей (фільмів, книжок, ігор), в яких мене задовольняла кінцівка. От правда, поки їхала, спробувала пригадати, пригадалися тільки "Голодні ігри", "Темна вежа" і "Масс Ефект". Але навіть якщо прибрати все це, є дещо, до чого я хочу причепитись. Тоні з родиною в будиночку біля озера. Мила картинка, нічого не скажеш. Але я не віриться мені в такого Тоні. По-перше, це я зрозуміла вже на шляху додому, сам факт такого мирного сімейного життя. Ладно, я вірю в те, що він здався, вірю в те, що він сховався від світу. Але не 5 років! За цей час його мозок без звичного навантаження перегрівся б і вибухнув разів триста. Тоні так не вміє. Депресія й усамітнення після програшу - так, протягом п'яти років - ні. По-друге, це мене царапнуло ще в процесі перегляду, і я, як завжди, тільки потім зрозуміла в чому справа, Тоні, який одержимий ідеєю захисту всього людства, Тоні, який програв і не зміг втілити цю ідею в життя, Тоні, який втратив Пітера - такий Тоні не міг завести дитину. Навіть якщо Танос мертвий, всесвіт дохуя небезпечний і без Таноса, і Тоні, як ніхто, це знає. Він не став би приводити в цей світ іще одне створіння, яке він не зможе захистити. А він має думати, що не зможе - бо Тоні, якого я знаю, звинувачував би себе у тому, що не зміг захистити Пітера. Я сильно сумніваюся в тому, що він би навіть всиновив когось після такого. Не зміг би. Якби Пітер вижив - можливо, після смерті Пітера - точно ні.
Аліса сьогодні пройшла черговий етап дорослішання. Їй дуже не хотілося йти в садок, але коли їй дозволили залишитись вдома, вона розплакалась - так сильно хотіла зустрітися з найкращою подругою. Але зрештою через внутрішній спротив, сльози і "я не хочу ничего решать" вона змогла заспокоїтись, подумати і прийняти рішення. Валяється зараз з планшетом, а з Машею зустрінеться завтра. Вперше в такій ситуації вона змогла зібратись і прийняти рішення замість того, щоб продовжувати ридати і хотіти все й одразу. Пишаюся неймовірно.
Ладно, життя вже не здається таким поганим, коли маєш квитки на месників. Треба ще передивитись попередніх та капітана Марвел. Вважатимемо це тренуванням англійської, бо від уроків я дійсно сплю.