понедельник, 01 июня 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
среда, 27 мая 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Все, мене можна привітати з тим, що всі необхідні щеплення Алісі зроблено. Зробили зараз одним махом всі ревакцинації на 6 років, тож на 8 років про графік щеплень можна забути, гіп-гіп-ура!
Втомилась я дико, Аліса влаштувала армагедец, але, оскільки щеплення ми робили в приватній клініці, всі її активно заспокоювали. Медсестра навіть показала мені - вперше за 6, блін, років, як її найбільш ефективно тримати. Ще й знижку зробили, бо дві вакцини одночасно. При тому, що вартість огляду лікаря включена в ціну вакцинації, це майже на тисячу дешевше, ніж було б в іншій клініці. Коротше, видихаємо. Завтра піду в школу писати заяву на вступ, а медогляд, здається, протягом літа.
Втомилась я дико, Аліса влаштувала армагедец, але, оскільки щеплення ми робили в приватній клініці, всі її активно заспокоювали. Медсестра навіть показала мені - вперше за 6, блін, років, як її найбільш ефективно тримати. Ще й знижку зробили, бо дві вакцини одночасно. При тому, що вартість огляду лікаря включена в ціну вакцинації, це майже на тисячу дешевше, ніж було б в іншій клініці. Коротше, видихаємо. Завтра піду в школу писати заяву на вступ, а медогляд, здається, протягом літа.
вторник, 26 мая 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
В чаті класу скинули список того, що дитина повинна знати/вміти до першого класу. Найскладнішим для дитини, як і очікувалося, виявилося запам'ятати мамине по-батькові.
понедельник, 18 мая 2020
23:58
Доступ к записи ограничен
何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
суббота, 16 мая 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
среда, 13 мая 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Не розумію, організм мене карає психосоматикою, коли я роблю фігню, чи, навпаки, нагороджує, коли я роблю щось правильно? З ночі розколупаний, але ще недолікований зуб дико болить, коли я випадково торкаюсь його язиком. Я згадала про ліки, які радив стоматолог, заварила пакетик, зробила 1 (один) ковток. Не те, щоб біль прям зник, але суттєво зменшився. Що це, блін, було?
среда, 06 мая 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Всесвіт і мої плани.
Позавчора - я дуже мало п'ю, треба пити більше води, обов'язково хоча б 6-7 склянок води на день (ні, не через ЗОЖ-ні правила, мені реально стільки треба, щоб не опухати).
Вчора - весь день ремонтують наслідки якоїсь аварії, води нема.
Вчора - все, до стоматолога сходила, про це можна не переживати, завтра треба зайнятись чимось корисним. О, точно, вікна і двері треба помити.
Сьогодні - сонце яскраво світить прямо у вікна, миття за такої погоди неможливе.
І так щоразу. Мені, блін, не можна нічого планувати.
Позавчора - я дуже мало п'ю, треба пити більше води, обов'язково хоча б 6-7 склянок води на день (ні, не через ЗОЖ-ні правила, мені реально стільки треба, щоб не опухати).
Вчора - весь день ремонтують наслідки якоїсь аварії, води нема.
Вчора - все, до стоматолога сходила, про це можна не переживати, завтра треба зайнятись чимось корисним. О, точно, вікна і двері треба помити.
Сьогодні - сонце яскраво світить прямо у вікна, миття за такої погоди неможливе.
І так щоразу. Мені, блін, не можна нічого планувати.
пятница, 01 мая 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Я ПРОЙШЛА!
Я не очікувала, правда. Сподівалась, звісно, але я здивована. 18 правильних відповідей. Попереду три лекції з завданнями (перше явно легше, ніж я очікувала), якийсь міні-проект і інтерв'ю. Ну, тобто, попереду три лекції, і якщо я не зафакаплю завдання, то тоді проект. І якщо я не зафакаплю проект, тоді інтерв'ю. Ці люди дійсно серйозно підходять до процесу відбору, тож шанси на факап у мене все ще вище середнього. Але я потроху починаю вірити в те, що можу пройти. Тест же пройшла.
Я не очікувала, правда. Сподівалась, звісно, але я здивована. 18 правильних відповідей. Попереду три лекції з завданнями (перше явно легше, ніж я очікувала), якийсь міні-проект і інтерв'ю. Ну, тобто, попереду три лекції, і якщо я не зафакаплю завдання, то тоді проект. І якщо я не зафакаплю проект, тоді інтерв'ю. Ці люди дійсно серйозно підходять до процесу відбору, тож шанси на факап у мене все ще вище середнього. Але я потроху починаю вірити в те, що можу пройти. Тест же пройшла.
12:11
Доступ к записи ограничен
何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
суббота, 25 апреля 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Вчора ввечері в пошті побачила лист, який змусив мене подивитись на дату і надовго замислитись. Так, я вже писала, що зовсім загубилась у часі, але не усвідомлювала, наскільки, бо дуже важко було усвідомити послідовність "сьогодні 24 квітня" -> "тестування 25-го" -> "завтра 25 квітня" -> "завтра тестування". Звісно ж, у мене всередині висунула голову паніка, я відкрила приблизно всі статті, що були у мене в закладках, і почала їх читати. Але швидко зрозуміла, що "впихнуть невпихуємоє" у мене не вийде, а ще згадала, що цього року я курс проходити не планую, я ж лише хочу подивитись, як воно всередині, щоб краще зрозуміти, чого я не знаю, і підготуватися до наступного літа. Звісно ж, я докладу всіх можливих зусиль, щоб отримати найкращий результат вже зараз, бо якась безумна, нічим не підкріплена надія пройти все-таки є. І я, мабуть, все ж буду засмучена, коли побачу результати.
До чого це я. Я встала о дев'ятій і одразу пошкодувала, що не поспала ще годину, бо тест стає доступним з десятої. І от зараз там всередині паніка розгулялась вже на всю силу. Чортів комплекс відмінниці, чортова звичка міряти свою вартість як людини оцінками за навчання. Так не повинно бути. Але про те, що з цим робити, я подумаю, коли провалю цей тест і трохи заспокоюсь.
upd Тестування позаду, питань про речі, які я побачила вперше, було 1-2, питань, у відповідях на які я була б цілком впевнена, було близько 10 (скоріше менше, ніж більше), питань, на які я точно відповіла вірно, було 2 (бо я їх згадала і перевірила, решту питань я не здатна згадати чомусь), одне з них на тему, яку я бачила вперше. Загалом легше, ніж я думала, але складніше, ніж те, що я точно могла б скласти. Ну, і невпевненість у відповідях, особливо якщо кілька варіантів відповіді. Отже, тестування позаду, результат буде через тиждень, а бобер все ще не в змозі видихнути.
До чого це я. Я встала о дев'ятій і одразу пошкодувала, що не поспала ще годину, бо тест стає доступним з десятої. І от зараз там всередині паніка розгулялась вже на всю силу. Чортів комплекс відмінниці, чортова звичка міряти свою вартість як людини оцінками за навчання. Так не повинно бути. Але про те, що з цим робити, я подумаю, коли провалю цей тест і трохи заспокоюсь.
upd Тестування позаду, питань про речі, які я побачила вперше, було 1-2, питань, у відповідях на які я була б цілком впевнена, було близько 10 (скоріше менше, ніж більше), питань, на які я точно відповіла вірно, було 2 (бо я їх згадала і перевірила, решту питань я не здатна згадати чомусь), одне з них на тему, яку я бачила вперше. Загалом легше, ніж я думала, але складніше, ніж те, що я точно могла б скласти. Ну, і невпевненість у відповідях, особливо якщо кілька варіантів відповіді. Отже, тестування позаду, результат буде через тиждень, а бобер все ще не в змозі видихнути.
пятница, 24 апреля 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
В чат садочку крім всякого трешу типу поробок на вербну неділю та великдень і купи блистючих картинок іноді присилають і дійсно корисні речі. Наприклад, фізкерівник регулярно присилає комплекси вправ для дітей, в том числі від сколіозу. Ні, Алісине плече після цих вправ не встало на місце "по моему хотению", але воно стало рухливішим і лопатка стала випирати менше. Тепер можна хоча б побачити, як це плече мало б виглядати. Тож тепер щоденна програма включає виконання вправ, після чого надівається корсет. Я можу тільки сподіватися, що це допоможе, але, реально, більше толком нічого й не зробиш. Хіба що ще масаж додати.
четверг, 23 апреля 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Цей прекрасний момент, коли моя самооцінка спочатку падає в глибини найглибшого дна, а потім я усвідомлюю, що навпаки, я надто розумна для цього світу.
Прийшов вже дитячий годинник. Кручу його і намагаюся зрозуміти, як вставляти сімку. В інструкції (яка стосується лише роботи в додатку, не самого пристрою) написано, що потрібна нано-сім. Про всяк випадок я навіть звірилась з інструкцією до свого телефону, щоб впевнитись, що це саме та форма, про яку я думаю. Звірилась, відкриваю слот і не розумію, яким боком її пхати. Зрештою знайшла крихітну піктограму на кришці слоту. Намагаюся запхнути - ніфіга не виходить, карта не тримається, слот надто широкий. Після кількох спроб таки засовую так, щоб карта залишилась на місці - годинник їх не бачить. Як я сімку звідти виколупувала - окрема пісня. Думаю, що я щось не так зрозуміла, вставляю нано-сімку в шматочок пластику, який робить з неї мікро, добре хоч не викинула. Ні, не лізе, ширина якраз підходить, але карта не входить до кінця. Десь на цьому етапі у мене починається паніка і майже істерика, що я цими спробами нафіг зламаю слот, або вже зламала, кажу про це П. Він, звісно ж, теж спочатку пхає не тим боком і не може дістати. Зрештою ми таки вставили сімку так, щоб годинник запрацював. От тільки для цього: а) сімка має бути мікро, а не нано і б) пхати треба не тим боком, як намальовано на кришці, а навпаки. Це називається - ось, що буває, якщо прочитати інструкцію.
Прийшов вже дитячий годинник. Кручу його і намагаюся зрозуміти, як вставляти сімку. В інструкції (яка стосується лише роботи в додатку, не самого пристрою) написано, що потрібна нано-сім. Про всяк випадок я навіть звірилась з інструкцією до свого телефону, щоб впевнитись, що це саме та форма, про яку я думаю. Звірилась, відкриваю слот і не розумію, яким боком її пхати. Зрештою знайшла крихітну піктограму на кришці слоту. Намагаюся запхнути - ніфіга не виходить, карта не тримається, слот надто широкий. Після кількох спроб таки засовую так, щоб карта залишилась на місці - годинник їх не бачить. Як я сімку звідти виколупувала - окрема пісня. Думаю, що я щось не так зрозуміла, вставляю нано-сімку в шматочок пластику, який робить з неї мікро, добре хоч не викинула. Ні, не лізе, ширина якраз підходить, але карта не входить до кінця. Десь на цьому етапі у мене починається паніка і майже істерика, що я цими спробами нафіг зламаю слот, або вже зламала, кажу про це П. Він, звісно ж, теж спочатку пхає не тим боком і не може дістати. Зрештою ми таки вставили сімку так, щоб годинник запрацював. От тільки для цього: а) сімка має бути мікро, а не нано і б) пхати треба не тим боком, як намальовано на кришці, а навпаки. Це називається - ось, що буває, якщо прочитати інструкцію.
何でもできる. It's just a matter of time.
З цим карантином ми зовсім загубились у часі, і лише вчора раптом усвідомили, що вже кінець квітня, до доньчиного дня народження місяць, а ми ще навіть не вирішили толком, що дарувати. На щастя, дитина вже в тому віці, щоб самій озвучити словами через рот, чого їй хочеться - і, боги милосердні, благаю, хай так залишиться і надалі, я так боюся відбити їй вміння чогось бажати для себе!
Зрештою ми замовили смарт-годинник - тут співпало і наше бажання купити його, і Алісине бажання його мати, і ляльковий будиночок, отакий:
читать дальше
Зі списку залишилась тільки барбі. Іще додатково замовила якусь карткову гру по коміксах, які вона читає. Залишилось ще помріяти, щоб до 1 червня зняли карантин і ми змогли з'їздити в зоопарк чи в експоцентр.
Ну, і замітка на полях. Шість років, Мати Природо? Коли? Як? Як це взагалі працює? Я тут несподівано усвідомила, що в Боярці дитина живе вже більшу частину свого життя. Вона робить якісь неймовірні речі, самостійно читає книжки, вигадує і майструє з паперу якісь штуки для ляльок, переписується з подругою і бабусею по вайберу, співає дитячі пісні англійською, вміє робити колесо і сідає на шпагат! І навіть зараз, у стресовій ситуації, коли вона вже місяць не бачила нікого, крім батьків, адаптується і переживає це цілком нормально. І хай з нею іноді - частенько - буває складно, але вона така цікава, така розумна, така особистість вже зараз. Мабуть, і через десять років я так же дивуватимусь, як так сталося, що їй вже 16, коли вона встигла. Аби лише вона мала змогу жити своїм життям, щоб ніхто - і я теж! - не поламав її, не зігнув, не забив голову чужими думками. Щоб її життя було тільки її життям.
Зрештою ми замовили смарт-годинник - тут співпало і наше бажання купити його, і Алісине бажання його мати, і ляльковий будиночок, отакий:
читать дальше
Зі списку залишилась тільки барбі. Іще додатково замовила якусь карткову гру по коміксах, які вона читає. Залишилось ще помріяти, щоб до 1 червня зняли карантин і ми змогли з'їздити в зоопарк чи в експоцентр.
Ну, і замітка на полях. Шість років, Мати Природо? Коли? Як? Як це взагалі працює? Я тут несподівано усвідомила, що в Боярці дитина живе вже більшу частину свого життя. Вона робить якісь неймовірні речі, самостійно читає книжки, вигадує і майструє з паперу якісь штуки для ляльок, переписується з подругою і бабусею по вайберу, співає дитячі пісні англійською, вміє робити колесо і сідає на шпагат! І навіть зараз, у стресовій ситуації, коли вона вже місяць не бачила нікого, крім батьків, адаптується і переживає це цілком нормально. І хай з нею іноді - частенько - буває складно, але вона така цікава, така розумна, така особистість вже зараз. Мабуть, і через десять років я так же дивуватимусь, як так сталося, що їй вже 16, коли вона встигла. Аби лише вона мала змогу жити своїм життям, щоб ніхто - і я теж! - не поламав її, не зігнув, не забив голову чужими думками. Щоб її життя було тільки її життям.
четверг, 09 апреля 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Скаржуся П., що, коли я намагаюся пояснити Алісі якесь завдання (яке я дійсно вважала складним), вона від мене відмахнулася зі словами "я сама все знаю". Він сміється і каже, що я навіть не уявляю, наскільки ми схожі. Згадую, скільки разів обривала його пояснення і ображалась, що він пояснює все так детально, ніби я ідіотка... А, ну да.
Серйозно, дочка дуже змінилась і вона така розумна! Вчора в групу в садочку почали викладати фото і відео виконання завдань, я просто-таки гладила себе по голові і пишалася. Бо Аліса, наприклад, вже впевнено читає, а навіть старші діти від неї в цьому відстають. А ще карантин хакнув її систему спротиву, і тепер вона їсть все, що дають. І коли П. вчора спитав, чому ми її не віддаємо в клас зі складнішою програмою, я навіть задумалась - і правда, чому? Ні, причини для цього є, багато різних, але тепер є відчуття, що вона змогла б. Раніше я думала, що не зможе.
Взагалі-то, мене досі дивує - як так сталося? Коли вона встигла так вирости? Як це працює взагалі? Щось мені підказує, що це відчуття зі мною назавжди.
Серйозно, дочка дуже змінилась і вона така розумна! Вчора в групу в садочку почали викладати фото і відео виконання завдань, я просто-таки гладила себе по голові і пишалася. Бо Аліса, наприклад, вже впевнено читає, а навіть старші діти від неї в цьому відстають. А ще карантин хакнув її систему спротиву, і тепер вона їсть все, що дають. І коли П. вчора спитав, чому ми її не віддаємо в клас зі складнішою програмою, я навіть задумалась - і правда, чому? Ні, причини для цього є, багато різних, але тепер є відчуття, що вона змогла б. Раніше я думала, що не зможе.
Взагалі-то, мене досі дивує - як так сталося? Коли вона встигла так вирости? Як це працює взагалі? Щось мені підказує, що це відчуття зі мною назавжди.
понедельник, 06 апреля 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
В чаті садочку логопед викладає кілька ссилок на якісь мультики і статті, а потім пише - велике прохання присилати звіти про виконання завдання, це обов'язково. Навіть якщо не вдаватися в такі деталі, що "велике прохання" і "обов'язково" це трохи різні речі, я все ще не можу зрозуміти одного. Що в біса з цих кількох ссилок є завданням??? Чому не можна написати: "зробити те-то і те-то, подивитись мультик, виконати таке-то завдання". Не розумію. Ще більше впевнююся в тому, що в садок ми підемо тільки речі забрати, і, імовірно, гроші за випускний, якого, імовірно, не буде.
суббота, 04 апреля 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Вчу дитину користуватись вайбером, щоб вона могла поговорити з подружкою. Фігня в тому, що на планшеті не можна поставити власну сімку, тож довелося поставити там свій акк. І тепер з інтервалом в півхвилини мій вайбер ділінькає, бо подружка прислала Алісі чергову картинку.
пятница, 03 апреля 2020
16:11
Доступ к записи ограничен
何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
何でもできる. It's just a matter of time.
Якщо комусь цікаво, знайшла відео про те, як поставити дитині звук "р". В легкий результат я не дуже вірила, але в Аліси почало виходити щось приблизно схоже вже через 10 хвилин вправ.
вторник, 31 марта 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Вчора додивилась лекції. Це, по суті, лише один пункт підготовки, і найлегший, бо цю тему я хоч трохи знаю. Але на наступні пункти дуже важко переключитись. В результаті сьогодні не хочеться робити нічого. Саме в такому настрої я зазвичай безцільно лазаю по розетці і розмірковую, чого б мені хотілося мати в домі моєї мрії. Не те, щоб зараз було на що якісь речі купувати (карантин має сильно вдарити по нашому гаманцю, нам вистачить, але в режимі економії), але я чомусь дуже люблю такий віртуальний недо-шопінг.
понедельник, 30 марта 2020
何でもできる. It's just a matter of time.
Щойно сформулювала для себе, чому я намагаюся готуватись до вступного іспиту на курс з тестування, який у мене немає шансів пройти.
Я, по суті, зареєструвалась на нього заради наступного року. Курс проходить кожного літа, тож я пройду цей іспит і вступні лекції зараз, щоб знати, як саме готуватися на наступний рік. Але, тим не менш, я все одно готуюся, читаю статті і слухаю лекції, навіть конспектую їх. Не заради вступу цього року, ні - безумна надія є, але об'єктивно шансів немає. Але просто заради себе. Заради розуміння, на що я здатна. Хто я, де я, куди я йду. Заради визначення курсу, щоб перестати стрибати від одного бажання до іншого. Щоб була визначеність - наступного року я робитиму оце, я на це здатна.
何でもできる.
It's just a matter of time.
Я, по суті, зареєструвалась на нього заради наступного року. Курс проходить кожного літа, тож я пройду цей іспит і вступні лекції зараз, щоб знати, як саме готуватися на наступний рік. Але, тим не менш, я все одно готуюся, читаю статті і слухаю лекції, навіть конспектую їх. Не заради вступу цього року, ні - безумна надія є, але об'єктивно шансів немає. Але просто заради себе. Заради розуміння, на що я здатна. Хто я, де я, куди я йду. Заради визначення курсу, щоб перестати стрибати від одного бажання до іншого. Щоб була визначеність - наступного року я робитиму оце, я на це здатна.
何でもできる.
It's just a matter of time.