20:57

何でもできる. It's just a matter of time.
Між тим ті чотири акорди, які я час від часу мучаю вже протягом місяця, стали іноді схожі на музику. У зв'язку з чим я перейшла до наступної частини. And fuck that's hard. My fingers don't seem to work that way. But I'll manage.
It's just a matter of time.

@темы: душевное, повседневное

10:18

何でもできる. It's just a matter of time.
Прокидаюсь від того, що дуже сильно болить нога. Болить гостро і точечно, в місці, де загалом боліти нічого не може. Таке було поки пила ОК, які в сукупності з ожирінням дають високий ризик тромбофлебіту. ОК давно не п'ю, але ж ожиріння нікуди не ділося. Поки розмірковую над тим, де можна терміново зробити УЗД, вирішю закинути удочку в підсвідомість і обіцяю, що схудну. Біль стає менше. Сідаю на велосипед покрутити педалі. Біль зникає як не було.
Якби це не відбувалося зі мною, я б не повірила, що психосоматика може працювати ось так.

@темы: фигуристое

17:13

何でもできる. It's just a matter of time.
Сьогодні день, коли я намагаюся пригальмувати, але не виходить.
Після дуже довгого періоду "заледве є сили помити посуд і приготувати їжу" сьогодні я переробила вже купу справ, які давно відкладала. Нарешті почистила, як змогла, стару плиту (здається, не писала, перед Новим роком купили нову, тепер у мене є духовка), решітку з витяжки, раковину, відтерла від бризків жиру чайник. Пропилососила в кімнаті. Повісила Алісин малюнок. Помила котячі миски.
А окрім цього ще примудрилася зібратись в купу і зіграти з дочкою партію в нову настолку, розмалювати маленький шматочок на новій картині по номерах і зв'язати п'ятачок майбутньої свинки з нового набору. І навіть трохи попрацювала.
Зараз треба піти випити АД і встигнути помити посуд і приготувати вечерю. Після цього мене приб'є до землі таблеткою і сили закінчаться, але це буде вже точно все на сьогодні. Завтра вже вип'ю таблетку на ніч. Все б нічого, але страшно втомилась дивитись вночі мультики, сни на цих таблетках дуже яскраві і виснажливі. Зате я сьогодні не лежу весь день і майже перестала кричати.

@темы: душевное, повседневное

15:47

何でもできる. It's just a matter of time.
Мама: Аліса не хоче поговорити?
Я *спитавши дочку*: Ні, зараз не хоче.
Мама: А потім мені треба буде йти, я хочу зараз подзвонити, може я все-таки подзвоню?
Я *потроху закипаючи*: Вона вже сказала, що не хоче, нащо питати, а потім продавлювати?
Мама *явно осуждає*: Ладно...

Шоблядь це зараз таке було?
Аліса так поводиться - питає і потім наниває, коли чує "ні". Але їй 6. А мамі - 60. А поводиться так само.

@темы: гневное, семейное

00:33

何でもできる. It's just a matter of time.
В понеділок я почала пити АД і протитривожні, які прописали на перший місяць, щоб дотягнути до моменту, коли подіють АД.
Пройшло 4 дні.
Сьогодні я ходила з дочкою на стадіон. Бігати.
Вчора я вперше за місяці ввімкнула музику і танцювала.
Зараз я ввімкнула дораму, яку дуже чекала і хотіла подивитись. Вона лежала у мене на компі з жовтня.
No, I'm not okey yet. Not even near to okey.
Але це відкрило мені очі на те, наскільки мені було погано. Скільки сил віднімала ця тривога. Я все ще дуже слабка, налякана і хвора. Але тиждень тому я відкривала папку з записами, які ніяк не подивлюся - і закривала її. У мене не було сил навіть на це.

А тепер вони є.

@темы: душевное

16:06

何でもできる. It's just a matter of time.
Ну що ж, маю офіційно диагностовану депресію і таблеточки на перший місяць. Сьогодні почну приймати. Попередили, что перші дні буде може сильно глючити. Добре, що саме зараз, канікули-карантин, не треба сильно нікуди бігти й нічого робити. Можна забитись в нору і спати більшу частину часу.
Сподіваюся, мені покращає. Бо далі було б тільки гірше.

@темы: душевное

11:50

何でもできる. It's just a matter of time.
Традиційно моє улюблене фото, сьогодні 9 років тому. Хочу іще щонайменше 9 разів по стільки ж.



@темы: душевное, семейное

14:03

何でもできる. It's just a matter of time.
Всі, як водиться, пишуть підсумки року і плани на наступний рік.

Ну що ж, підсумки. Я закінчую рік чи то з депресією, чи то з загостренням ПТСР. До мене повернулися панічні атаки, я весь час напружено тривожно озираюся через плече. Я постійно "на стрьомі" і не можу розслабитися, навіть сни стали відповідні. Я буквально відчуваю, як ходжу по краю, за яким почнуть реально псуватися мої стосунки з близькими.

І все ж таки це був важливий рік. Ну, хоча б тому, що я нарешті роздивилася коріння своїх проблем. Тому що в моєму житті з'явилась Джонні - і одне це перекриває всі негаразди. Тому що все навколо просто кричить, що я можу довіритись Всесвіту, що світ добрий до мене. Так, я все ще дивлюся на нього очима самотньої переляканої дитини, але він добрий до мене.

Я вчуся, і в мене виходить. Виходить настільки, що зі 140 студентів саме мені запропонували стати асистентом викладача, саме мені довірили перевіряти чужі домашні роботи і спілкуватися зі студентами. я все ще дико боюся напортачити, але викладач - саме такий, яким я завжди уявляла свого ідеального роботодавця. Та й викладача, що ж там. Вперше в житті, коли я вказую йому на помилки, на мене не визвірюються, а просять передивитись іще дещо і сказати, чи знайшла я помилки там. І коли під час вебінару він каже, що після закінчення курсу хотів би підібрати когось для роботи, я схрещую все, що схрещується, тому що це саме те, чого я хочу.

У мене прекрасний чоловік. І хоч мене й накриває час від часу тим, що мене нібито ніхто не цінує і про мене ніхто не дбає, я добре знаю, що це не так. Півтора місяці тому було 10 років з нашої першої зустрічі. Завтра буде 9 років, як ми одружені. Я все ще не дуже розумію, як мені могло так пощастити, але це та людина, яку я безмежно люблю і якій безмежно довіряю. Якщо ми разом, у нас завжди все буде добре і ми з усім впораємось. І, чесно кажучи, саме зіпсувати стосунки я боюсь найбільше, бути поряд зі мною зараз важко. Але ми це переживемо. І головне, що я зроблю в наступному році - це здам потрібні аналізи і запишуся до психіатра.

У мене прекрасна дочка. В неї зараз складний період, який частково ускладнюється тим, що в мене теж складний період. Але вона розумна, вигадлива, дотепна. І я зроблю все, щоб не втратити її довіру, і щоб вона мала міцну опору в житті.

Це був важкий рік. Ну, це не новина. В усіх він був важкий. І, мабуть, півсвіту, а то й більше, зараз по-дитячому намагаються вірити в диво, в те, що закінчення вісокосного року означатиме закінчення широченної темної смуги і початок світлої.
І я теж, мабуть, хочу в це вірити.
Але про всяк випадок я сама докладу зусиль, щоб вона стала світлою.

@темы: душевное, семейное

19:58

何でもできる. It's just a matter of time.
У мене є гітара на ім'я Акацукі, є смачна піца, є класна Джонні, є чат-флудилка, де всі всіх розуміють, ну принаймні поки що, я непоганий не-дементор, і в мене не лишилося ніяких справ на сьогодні.
Я трохи кашляю, але за вийнятком цього життя прекрасне.

@темы: душевное, повседневное

23:25

何でもできる. It's just a matter of time.
Відчула, що знову перетворююсь на Ерін. Флужу, закидую людей мільйоном повідомлень, підказую, пояснюю, сперечаюся. Поводжуся шумно й гамірно - принаймні в чатах.
Це приємно. Я скучила за цією частиною своєї особистості. Нехай я не можу бути такою в реальному житті, але хоча б так - це вже добре.

@темы: душевное

21:11

何でもできる. It's just a matter of time.
Попереживала, очікуючи на тестове завдання з, на перший погляд, хорошої вакансії. Виявилося, що це компанія, яка займається проведенням вебінарів та курсів по типу "Як заробити мільйон, нічого не роблячи" і клепає відповідні сайти.
Зате на курсі просуваюся і дійшла до стадії "сперечаюся з викладачем" і, можливо, до стадії "допомагаю викладачу перевіряти інших".
Кращого сигналу від Всесвіту на тему "stick to the plan!" годі й шукати.

@темы: учебное, виртуальное

23:20

何でもできる. It's just a matter of time.
Це просто не вкладається у мене в голові, але. Джонні колись грала в Хогвартсі Сіріуса. І вона грала в квіддич. І їхня команда колись грала проти ЛаФайєт.
Іще раз.
Я в реалі. Зустріла людину. З якою колись вже перетиналась через віртуальний квіддич.

Випадковості невипадкові. Воїстину, Майстер Угвей, воїстину.

@темы: виртуальное, квиддичное

13:20

何でもできる. It's just a matter of time.
Як всі нормальні люди читають рев'ю на домашки і пишуть нові версії:
1. Читають рев'ю
2. Виправляють домашку

Як Еверін читає рев'ю і пише нову версію:
1. Починає читати рев'ю
2. Під впливом геніальної ідеї починає переписувати домашку з нуля
3. Забігає сильно-сильно вперед
4. Намагається знайти це в рев'ю, щоб себе перевірити
5. Пише преподу, що от, я знайшла.

Вперше за все моє життя преподу це сподобалось, він навіть виправив рев'ю і дописав мою знахідку. А я на радощах закінчила переписування домашки в рекордний термін.

@темы: учебное

23:56 

Доступ к записи ограничен

何でもできる. It's just a matter of time.
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

16:12

何でもできる. It's just a matter of time.
Несподівано для самої себе пишу фанфік. Може б і не стала, але цього пейрингу просто немає. Та я, власне, й розумію, чому. Дуже вже складний і неоднозначний персонаж, якому важко співчувати. Але ж я як завжди. Тому пишу от. Третій день вже. По суті, переписую йому свою депресію, ковбасить через це страшно. Але я сподіваюсь, що коли закінчу, мені стане легше. І я знаю, що є щонайменше одна людина, якій хочеться це прочитати.

Для натхнення:

@темы: душевное, сочинительское

14:00

何でもできる. It's just a matter of time.
Подарунок замовила. Подарунок забрала на НП. І іще один подарунок відправила. І два подарунка запакувала. Грудень почався, New Year is coming.

@темы: повседневное

23:19

何でもできる. It's just a matter of time.
Останнім часом я дуже втомилася від самої себе.

13:10

何でもできる. It's just a matter of time.
Час від часу думаю - треба щось написати. І щоразу вирішую - не сьогодні. Нібито навіть щось в житті відбувається, раніше я б про це писала по 3 пости в день.
Я вчуся, навіть от нас підписали на бета-тест одного додатку. Цікаво, 2-3 години вебінару проходять непомітно. Нескладно, все, що треба, це уважність. Серйозних помилок не роблю, тільки підтуплюю іноді. Навіть вдається іншим підказувати.
Дитина росте, міняється, вчиться. Вчиться добре, легко, схоплює все на льоту, хоча я все ще не дуже розумію, що вони проходять з англійської, але якісь англомовні фрази прориваються - "Good night" замість надобраніч, "So-so", коли обговорюють якусь героїню мультика, що вона не хороша, але й не погана. Планую повести її в іншу художню студію у вівторок, бо в місцевому "Дворце пионеров" є багато сумнівних моментів. В першу чергу те, що діти можуть піти з кабінету до закінчення уроку, і ніхто толком не стежить, чи їх забирають, чи вони самі йдуть.
Подивилась - проковтнула - "Відьмака" недавно. Виявилось, що я вийняток, у мене застрягає не "Toss a coin", як в усіх нормальних людей, а "Her sweet kiss", і, обоги, скільки фанфиків я вже прочитала. Передивилась майже повністю MCUв рамках проживання емоцій за персонажів, щоб не накривало істериками. Істерик не було з Хеловіну, це досягнення.
Скупаю новорічну хню у вигляді поповнень до прикрас та подарунків. Собі несподівано хочу купити гітару. А ще орігамі складаю, бо в погані дні дуже відчутно піддуває тривогою і задушеними емоціями з підсвідомості. Сьогодні знов однокласники снились. Чим далі в минуле у снах - тим гірше мені. Однокласники - це дуже поганий знак. Треба ще щось скласти, може попустить.

@темы: душевное, шкільне, повседневное, учебное, семейное, виртуальное, Лисо-мамское, сьомий рік, рукодельное

20:17

何でもできる. It's just a matter of time.
Закінчила курс з основ райтону, встановила пайтон і оточення, і ще якусь бібліотеку саме для тестування. Осилила половину тригодинного першого заняття. Вольовим зусиллям закрила його, бо голова вже заболіла. Мощны мои лапищи, чо. Вперше за довгий час відчуваю себе настільки живою.

@темы: душевное, учебное

12:59

何でもできる. It's just a matter of time.
Оскільки вчора мене записали на курс з автоматизації тестування, сьогоднішній день присвячено вивченню основ Python. Завтра треба буде вже подивитись першу лекцію, а потім ще колись наздогнати другу, яка буде сьогодні. Дедлайнів мені не встановлювали, але сильно відставати не хочеться, до наступної середи треба все наздогнати.
Знов з'явилося відчуття "Я нічого не зможу, я ні на що не здатна". Стараюся його гасити, виходить поганенько, але виходить. Принаймні, останні 3,5 години я майже не відволікаючись писала маленькі шматочки коду і, хоча й далеко не завжди я одразу це робила правильно, але зрештою я всі їх написала, щоразу могла знайти помилку і жодного разу не підглянула в готові рішення.

@темы: учебное